Серед великих українських міст Київ може виявитися найменш готовим до майбутнього опалювального сезону, причому найважчі випробування прогнозують для мешканців Лівобережжя. Про це повідомив колишній керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Сергій Сухомлин. За його словами, попри те, що столична влада відновила пошкоджені об’єкти енергетики на 65 відсотків у межах Плану стійкості, загальну готовність Києва до холодів він оцінює приблизно на 40 відсотків. Рівень безпеки електропідстанцій у межах міста вже наблизився до 80 відсотків, проте об’єкти теплопостачання залишаються найбільш вразливими. Водночас деякі інші регіони завдяки захисту трансформаторів забезпечені світлом і водою, попри щоденні обстріли. Про це Сергій Сухомлин розповів під час дискусії, організованої LB.ua та EFI Group.
Уряд у своїх планах стійкості запропонував комплексний захист критичної інфраструктури, який охоплює чотири ключові напрямки, зокрема розвиток розподіленої генерації та забезпечення генераторами. Захисні роботи на київських підстанціях стартували на початку травня. Натепер виконання цих заходів у столиці становить близько 80 відсотків, а завершення планується на кінець вересня. Параметром розвитку є також створення у місті додаткових 520 мегаватів теплових потужностей. Частина з них функціонуватиме у взаємодії з ТЕЦ-5 та ТЕЦ-4 задля обігріву Русанівки та Березняків у разі виникнення аварійних ситуацій. Зазначені об’єкти мають бути готові орієнтовно в грудні. Як приклад ефективних дій Сухомлин навів Харків, якому минулої зими після російських ударів вдалося за чотири години здійснити перемикання та відновити постачання тепла.
Колишній очільник Агентства виступає проти стратегії відновлення великих ТЕЦ, оскільки вони зберігають високу вразливість до атак з боку Росії. Замість цього він наголошує на необхідності розбудови децентралізованої системи теплопостачання, яка спиратиметься на менші за розміром та захищені об’єкти. Часткове занурення таких об’єктів під землю здатне знизити ризики руйнування, і впродовж чотирьох років Україна мала б змогу здійснити масштабний перехід на таку модель. До числа міст із доволі високим рівнем підготовки до зимового періоду Сухомлин відніс Вінницю, Хмельницький, Харків та Кривий Ріг.
Окрему увагу ексголова звернув на потребу в захисті систем водопостачання та водовідведення, адже від них залежить не лише наявність води у громадян, а й функціонування міського тепла. Найсерйознішою загрозою він назвав пошкодження каналізаційних насосних станцій, руйнування яких здатне спричинити серйозні екологічні проблеми через потрапляння стічних вод у Дніпро. Раніше Інформатор передавав, що через брак фінансування для реалізації Плану стійкості Київрада залучає кредит на суму 3,5 мільярда гривень у державних банках для комунального підприємства “Київтеплоенерго”. Ці кошти позичають в Укрексімбанку та Укргазбанку з планом погашення протягом кількох років, оскільки через масовані удари ракетами та дронами по енергосистемі підприємство не має достатніх власних обігових коштів. Крім того, депутат Київради Леонід Ємець повідомляв про законодавчі перешкоди у виконанні Плану стійкості: попри те, що обладнання від міжнародних партнерів уже доставлене, діючі бюрократичні правила не дозволяють запустити його в роботу до старту опалювального сезону. Окрім цього, раніше висвітлювалися інші новини: скарга військового на черги на заправці WOG та поради щодо цього, розширення зони обов’язкової примусової евакуації дітей на Донеччині, коментарі експертів про дефіцит медикаментів в Україні внаслідок ударів по фармацевтичних складах, а також інформація про поранення 17-річного хлопця на Харківщині в результаті атаки безпілотника.
