У серпні 2026 року київський метрополітен зафіксував зменшення кількості поїздок на 2,8 мільйона, якщо порівнювати з аналогічним місяцем 2025 року. Водночас увесь громадський комунальний транспорт столиці за цей же період втратив понад 7 мільйонів поїздок. Збільшення вартості разового квитка з 8 до 30 гривень відбулося після того, як 15 липня мер Кличко підписав відповідне розпорядження. Реакцією киян стало скорочення витрат на поїздки, що чітко відбивається у статистичних показниках підземки, хоча частка пільгових перевезень при цьому демонструє зростання.
Відповідно до інформації, наданої Київським метрополітеном на запит юриста Віталія Дудіна виданню “Хмарочос”, у серпні 2025 року послугами метро скористалися 20 мільйонів пасажирів, тоді як у серпні 2026 року цей показник знизився до 17,2 мільйона. Порівняно з червнем 2026 року серпневий пасажиропотік зменшився ще стрімкіше — на 4,7 мільйона поїздок.
Протягом останніх чотирьох місяців частка пільгових поїздок трималася на рівні 21-25% від загальної кількості. Неповна статистика за вересень свідчить про 6,6 мільйона пасажирів метро, причому спад пасажиропотоку продовжується на тлі збільшення питомої ваги пільговиків. Зважаючи на те, що у серпні пасажиропотік “Київпастрансу” скоротився на 4,5 мільйона порівняно з минулорічними показниками, загалом міський комунальний транспорт недорахувався 7,3 мільйона поїздок.
Незважаючи на зменшення кількості пасажирів, доходи метрополітену помітно збільшилися. У серпні підприємство реалізувало разових квитків на суму понад 156 мільйонів гривень, тоді як до підвищення цін місячна виручка з цього джерела складала 70-77 мільйонів. Таким чином, при зростанні ціни квитка у 3,75 раза, надходження метро зросли вдвічі.
Прогнози транспортних експертів свідчили, що зростання тарифів спричинить відтік клієнтів, насамперед тих, хто сплачує за проїзд повну вартість. Проте дані “Київпастрансу” демонструють, що кількість безоплатних поїздок упродовж літа також зменшувалася: з майже 14 мільйонів у червні до 11 мільйонів у серпні, що становить спад на 21,4%. Для порівняння, зменшення пасажиропотоку наземного транспорту за період із червня до серпня досягло 21,8%, а у метрополітені — 14%. Точні причини такого зменшення кількості пільговиків досі не з’ясовані.
Проте збільшення виручки не гарантує автоматичного покращення фінансового становища підземки. У літній період на заробітну плату працівників витрачалося приблизно 283 мільйони гривень щомісяця, при цьому середньомісячна зарплата становила 46,2 тисячі гривень до вирахування податків або 35,6 тисячі після їх сплати. Для порівняння, операційна оренда активів принесла Київському метрополітену 4,7 мільйона гривень поточного року, тоді як у 2025 році цей показник становив 7,8 мільйона гривень.
У Київській міській державній адміністрації аргументували підвищення тарифів економічними розрахунками. Згідно з тими даними, обґрунтована вартість поїздки мала перевищувати затверджені 30 гривень, тому в адміністрації назвали новий тариф компромісом з урахуванням витрат перевізників, подорожчання енергоносіїв та виплат заробітних плат. Однак це рішення зазнало критики ще під час його прийняття, а електронна петиція з вимогою скасувати підвищення тарифів зібрала більше голосів, ніж потрібно для офіційного розгляду.
Раніше видання “Інформатор” повідомляло про повернення невикористаних поїздок за старими цінами на транспортну карту: у КМДА пояснили, що вартість квитків, придбаних по 6,5 гривні до 14 вересня, автоматично конвертують у грошовий еквивалент на балансі послуги “Мій Гаманець”. Крім того, НАБУ підтвердило висновки “Інформатора” щодо постачання польських вагонів для київського метро: антикорупційні структури викрили корупційну схему, завдяки якій під час закупівлі послуг з транспортування вагонів із Варшави було незаконно привласнено 137,5 мільйона гривень бюджетних коштів.
