Президент Зеленський попередив про зміну тактики Росії. Після невдалих спроб знищити енергетичну інфраструктуру України взимку, ворог тепер намагається націлитися на дамби, мости, гідроелектростанції та системи водопостачання. Інформація розвідки про нові удари по дамбах і ГЕС стосується і Києва, де розташовані Київська ГЕС та Бортницька станція аерації. Частина медіа та коментаторів відреагувала на це апокаліптичними прогнозами про можливе затоплення столиці. Однак варто звернутися до думки фахівців та аналізу попередніх атак. Президент зазначив, що після невдалої спроби знищити енергосистему взимку, Росія переходить до “другого етапу”. Серед нових цілей – залізниця, мости, дамби, гідроелектростанції, насосні станції та системи постачання питної води. Зеленський закликав до ретельної підготовки, так само як це робилося для захисту енергетики. Для Києва це означає два критично важливі об’єкти: Київська ГЕС, що знаходиться у Вишгороді на північ від столиці, та Бортницька станція аерації, яка є ключовим елементом каналізаційної системи міста.
У медіа навколо Київської ГЕС існує багато страху і мало достовірної інформації. Деякі видання та коментатори малюють сценарії, в яких одне влучання може зруйнувати греблю, і хвиля затопить Оболонь чи Троєщину за лічені хвилини. Це усталений фейк, який поширюється, зокрема, в інтересах ворога. Влада Києва вже раніше назвала твердження про “чотириметрову хвилю за три хвилини” ворожою інформаційно-психологічною операцією. Що кажуть експерти? Генеральний директор “Укргідроенерго” Ігор Сирота неодноразово пояснював, що найбільші українські ГЕС практично неможливо зруйнувати ззовні. Для цього ворог мав би злетіти на територію України на літаках і скинути кілька авіаційних бомб, адже ракети не здатні на це. Центр протидії дезінформації при РНБО підтвердив, що порівнювати Київську ГЕС з Каховською недоречно, оскільки Каховська ГЕС була знищена внаслідок підриву зсередини, а не ракетного удару ззовні. Колишній співробітник СБУ Іван Ступак уточнив, що всі дніпровські ГЕС були спроектовані так, щоб витримувати можливі прямі ракетні удари.
Найгірший з реалістичних сценаріїв не є апокаліптичним, але й не варто його недооцінювати. Після значного пошкодження металевих затворів може виникнути поступовий, неконтрольований витік води з Київського водосховища. Це призведе до тимчасового підтоплення деяких територій у нижньому б’єфі, зокрема лівобережних районів. Наукові розрахунки показують, що рівень води не перевищить одного метра. У прилеглих населених пунктах може тимчасово зникнути питна вода, але катастрофічних наслідків, подібних до тих, що сталися в Херсонській області після підриву Каховської ГЕС, не буде. Важливу роль відіграє конструкція споруди. Київська дамба є масивною гідротехнічною конструкцією, зведеною на кілька порядків надійніше за звичайні інженерні об’єкти. Гіперзвукові ракети типу “Циркон” або аеробалістичні “Кинджали” можуть пошкодити металеві затвори греблі, але навіть у такому випадку йдеться про локальний, поступовий витік, а не миттєвий прорив. В “Укргідроенерго” підкреслили, що зруйнувати або суттєво пошкодити масивні гідротехнічні споруди ракетою “не так просто”.
Практика вже підтвердила ці оцінки. Під час масованого удару 26 серпня 2024 року Київська ГЕС зазнала прямого влучання – ракети та безпілотники цілеспрямовано націлювалися на неї. Хоча були пошкодження, загроза прориву греблі чи критичних руйнувань не виникла. Тоді Сирота запевнив, що загрози підтоплення чи прориву дамби “точно немає”. А 27 грудня 2025 року, під час одного з наймасштабніших зимових ударів, Київська ГЕС знову стала ціллю, разом з кількома тепловими станціями столиці. Результат залишився тим самим: ГЕС отримала пошкодження, але дамба не була пробита. Проте ігнорувати загрозу не можна. Пошкодження станції безпосередньо впливають на енергосистему столиці, адже Київська ГЕС виконує роль балансуючої станції. Після грудневого удару 2025 року Київ залишався без стабільного електропостачання кілька днів, і це реальна ціна навіть “часткового” успіху ворога. Бортницька станція аерації є окремим об’єктом з іншим рівнем вразливості, і удар по ній матиме прямі наслідки для каналізаційної системи міста. Обидва ці об’єкти потребують посиленого захисту, і саме цим, за словами Зеленського, влада вже займається.
У грудні 2025 року Росія завдала одного з наймасованіших ударів по енергетиці столиці: 27 грудня були атаковані кілька великих станцій – Київська ГЕС, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, Дарницька і Трипільська ТЕЦ. Тоді в Києві виникли серйозні проблеми з електропостачанням, особливо на лівому березі. Після пошкоджень п’яти ключових об’єктів генерації місту знадобилося кілька днів для стабілізації ситуації. Цей удар став яскравим прикладом того, як часткові пошкодження ГЕС – без прориву дамби – вже є серйозним ударом по місту. Відразу після грудневого обстрілу в соцмережах з’явилися відео з детальним зображенням пошкоджень Київської ГЕС, і СБУ розпочала перевірку щодо витоку цих матеріалів. В “Укргідроенерго” наголосили, що поширення таких кадрів під час війни є неприпустимим, оскільки це дає ворогу можливість коригувати вогонь і загрожує персоналу станції. Незадовго до цього СБУ вже затримала у Києві агентів російського ГРУ, які готували удари по ГЕС. Цей епізод нагадує, що загроза для об’єкта реальна, і вона не обмежується лише ракетними атаками.
