Анонсований напередодні мітинг проти підвищення транспортних тарифів у Києві не став масовим. Під будівлею Київради зібралося до 50 людей, які скаржилися на низькі доходи та неплатоспроможність. Інформатор побував на акції та зробив власні висновки, чому кияни не вийшли масово протестувати проти високих тарифів.
Ще на підході до будівлі КМДА на Хрещатику було чути вигуки в мегафон зі словом “МЕР”. На головній вулиці столиці, де традиційно тягнучка, повільно рухався жовтий турецький автобус Anadolu з цифрами “111” на табло. Коли стало видно сходи біля Київради, виявилося, що всіх учасників акції можна було б вмістити в цей автобус, і ще залишилося б місце для знімальних груп кількох телеканалів, які приїхали висвітлювати подію.
Учасники тримали розтяжки “Мораторій на підвищення тарифів”, картонки з написами на кшталт “Квиток дорожчає – зарплата спить!”, а також банер “Мер чи мародер?” з літерою “М”, оформленою під логотип київського метро, і знаком питання, стилізованим під значок гривні.
“Хто ви – мер чи мародер?” — вигукнув у мегафон Віталій Дудін, голова ради ГО “Соціальний рух”. Як раніше писав Інформатор, саме ця організація стоїть за мітингом. Він був єдиним учасником, який вирізнявся емоційністю, тоді як решта людей тримали плакати та розтяжки досить мляво.
За словами Дудіна, рішення підняти тарифи вдарить по всіх. Він заявив, що люди не зможуть платити за їжу і навіть доїжджати на роботу, а комунальні підприємства матимуть проблему, бо пасажири не сплачуватимуть за проїзд через нестачу грошей. На його думку, у підсумку постраждає і міська влада, адже між нею та громадянами виникне недовіра.
Активіст також вважає фікцією обговорення нових тарифів із громадою міста. За його словами, один епізод, коли до КМДА запросили ГО й одного студента, не можна вважати належним обговоренням такої важливої теми. Окремо він згадав про вартість проїзного на всі види транспорту, зазначивши, що остаточно затверджена сума у 3600 грн. буде “непідйомною” для пасажирів.
Дудін сказав, що на акції виступали люди з консерваторії та працівники бібліотек, які не можуть дозволити собі витратити половину зарплати на проїзний. Він також нагадав, що в Україні під час війни зросли податки на зарплату і нині вони становлять 23%. За його словами, якщо відрахувати їх від мінімалки у 8647 грн., то залишиться сім тисяч “з хвостиком”.
Загалом акцію провели силами ГО “Соціальний рух”. Її не підтримали ані інші ГО, за винятком ГО “Пасажири Києва”, які надали інформаційну підтримку, ані ширші верстви суспільства.
Причин цього, як зазначає видання, може бути кілька. По-перше, кияни зневірилися в можливостях саме соціального протесту. У Києві дієві мітинги здатні запускати або потужні ГО, які можуть залучити студентство й пасіонарну частину населення, або ідеологічно налаштовані структури, зокрема патріотичні сили й радикально праві рухи, як це сталося у червні під час формування антитези для маршу ЛГБТК+ КиївПрайд.
По-друге, тема підвищення цін і тарифів, а ширше — інфляції, майже ніколи не була плідним ґрунтом для протестів у Києві та Україні. Успішні акції останнього часу, зокрема Майдан картонок у 2025-му, спрямований проти обмежень НАБУ й САП, і протест проти Цивільного кодексу у травні 2026-го, були зосереджені на темі несправедливості. Саме такі гасла, за оцінкою видання, найбільше “чіпають” киян. Натомість зростання тарифів стосується радше погіршення рівня життя, а не прямої несправедливості.
На початку липня 2026 року Інформатор писав, що останній шанс призупинити рішення КМДА щодо зростання транспортних тарифів у Києві зник. Проєкт рішення авторства депутата Леоніда Ємця перебував на розгляді Київради, однак депутати не збиратимуться на пленарне засідання на тижні з 6 по 10 липня, а тариф піднімуть уже з 15 числа. Тож тепер уже остаточно можна сказати, що проїзд у метро, а також в автобусах, тролейбусах і трамваях у Києві зросте.
Також Інформатор повідомляв, що мер Віталій Кличко підписав відповідне розпорядження, і сумнівів не залишилося. Ще 9 липня КМДА публічно не підтверджувала дату підвищення тарифу і запевняла, що бюрократична процедура погодження ще триває. Насправді ж розпорядження вже існувало і було підписане 7 липня, тобто за вісім днів до набрання чинності. Документ оприлюднили лише 10 липня, фактично в останній момент.
