На початку липня 2026 року аналітики ЛУН оприлюднили супутникову мапу температур поверхонь у Києві. Вона наочно показала, що влітку 2026 року деякі райони столиці розжарюються до +47°C не лише через погоду, а й через щільну забудову, асфальт, бетон і нестачу дерев.
Фахівці ЛУН використали супутникові знімки, щоб визначити реальну температуру поверхні в різних частинах міста. Дослідження виявило помітний контраст між озелененими та щільно забудованими районами: різниця перевищує 10°C.
Найвищі показники зафіксували на лівому березі. Особливо спекотно у Дарницькому та Дніпровському районах, зокрема в мікрорайонах Соцмісто, біля Дарницького вокзалу та на Позняках. На окремих ділянках температура сягає +45…+47°C. До найгарячіших також увійшли Мінський масив і Троєщина — до +45°C і +44°C відповідно. Поділ, попри історичний вигляд і бруковані вулиці, прогрівається до +46°C через нестачу зелені та щільну забудову.
Зовсім іншу картину демонструють райони з парками та деревами. На Звіринці й Сирці температура становить близько +32…+33°C, на ВДНГ і Деміївці — до +34°C. Це означає, що мешканці зелених кварталів у ті самі сонячні дні відчувають на 12-15 градусів менше, ніж жителі бетонних масивів.
Причина такого ефекту проста: асфальт, бетон і дахи будівель поглинають сонячне тепло значно інтенсивніше, ніж трава або крони дерев. Удень вони нагріваються, а вночі повільно віддають накопичене тепло, не дозволяючи місту охолонути. Що щільніша забудова і що менше зелених зон, то сильніше проявляється ефект теплового острова.
Саме тому нові масиви з монолітними висотками, мінімумом дворів і відсутністю дерев перетворюються на справжні печі. Позняки, Мінський масив і Троєщина — це квартали, де впродовж кількох десятиліть активно будували щільні житлові комплекси без достатнього озеленення. Поділ також опинився серед лідерів спеки, хоча там переважає малоповерхова старовинна забудова, — через майже повну відсутність дерев на головних вулицях і велику кількість асфальтованих площ.
У ЛУН зазначають, що ця мапа допоможе киянам планувати переміщення у спекотні дні, а для містобудівників стане аргументом на користь обов’язкового озеленення нових кварталів.
Проблема теплових островів безпосередньо пов’язана з тим, як у Києві ухвалюють рішення про забудову. У Київському окружному адміністративному суді розглядається справа щодо ділянок на вулиці Антоновича, 58 та 66. У межах цієї справи забудовник через суд домагається скасування висотних обмежень у пам’яткоохоронному ареалі, і активісти вважають, що це може відкрити шлях до масштабної висотної забудови в історичному центрі столиці. Юрист і пам’яткоохоронець Олександр Дядюк зазначив, що оскаржуються саме містобудівні умови та обмеження, видані Департаментом містобудування та архітектури КМДА.
Паралельно в місті тривають скандали навколо знесення старих будівель заради нової забудови. Представник ПП “Конвалія-Нерухомість” Олег Шевчук під час засідання Господарського суду заявив, що дахи пам’яток самі обвалилися через аварійний стан, хоча прокуратура наполягає, що об’єкти роками навмисно доводили до руйнування. Йдеться про садибу Дмитрієва на вулиці Хорива, 2 — комплекс будівель XIX-XX століть, демонтаж яких розпочали ще у 2018 році. Кожне таке знесення потенційно означає появу нової бетонної висотки без достатнього озеленення, а отже — ще одного фрагмента майбутнього теплового острова.
Ще один показовий приклад — знесення відносно нової будівлі “Київпроєкту” на вулиці Богдана Хмельницького. Засновник Saga Development Андрій Вавриш, як зазначає замітка Інформатора про демонтаж будівлі Київпроєкту, пояснив знесення технічним старінням споруди 1985 року, після чого на тому самому місці може з’явитися значно вища будівля. Такий підхід — знести та побудувати вище — прямо суперечить меті збереження комфортного міського мікроклімату.
Такі рішення відтворюють ту саму модель, яку зафіксувала мапа спеки ЛУН: старі будинки із зеленими дворами поступаються місцем висоткам із монолітного бетону та скла, що накопичують тепло і перетворюють цілі квартали на теплові острови. Поки це залишається нормою київського будівництва, літній тепловий дискомфорт лише посилюватиметься, а різниця між прохолодним Звіринцем і розжареними Позняками зростатиме з кожним роком.
