Київські санітарники провели масштабний підрахунок личинок комарів у міських водоймах, щоб оцінити ризики поширення небезпечних інфекцій. У центрі уваги цього разу опинилися комарі як потенційні переносники жовтої лихоманки, вірусу Зіка, малярії та інших хвороб. Саме в розпал літнього сезону їхня популяція сягає піку.
Фахівці Київського міського центру контролю та профілактики хвороб виконали планове обстеження внутрішніх водойм столиці, які є контрольними точками спостереження за чисельністю цих комах. Під час перевірки спеціалісти визначили загальну чисельність і максимальну щільність личинок у водоймах, повідомляє Департамент охорони здоров’я Києва. За результатами моніторингу відповідальним організаціям надали конкретні пропозиції щодо профілактичних і протиепідемічних заходів, аби зменшити кількість потенційних переносників інфекцій.
У відомстві пояснили, що такий моніторинг особливо важливий саме зараз. Комарі активно розмножуються у водоймах, коли температура води перевищує +15°C. Найсприятливішими для них є мілководні ставки, канави, котловани, ділянки із застійною водою, а також підтоплені підвальні приміщення. Пік активності цих комах припадає на червень-серпень, а найагресивнішими вони стають увечері та вночі.
Фахівці також нагадали про базові правила захисту. Під час перебування на природі слід носити одяг, який максимально закриває тіло, і використовувати репеленти згідно з інструкцією. На вікна та двері рекомендують встановлювати протимоскітні сітки, а за потреби застосовувати електрофумігатори або інші дозволені засоби.
Окрему увагу у відомстві звернули на присадибні ділянки та прибудинкові території. Відра, бочки, квіткові піддони, старі шини та будь-які ємності, де накопичується вода, необхідно регулярно спорожняти або накривати, адже саме застійна вода є головним розплідником личинок. Профілактика та своєчасний моніторинг допомагають утримувати популяцію комарів під контролем і залишаються ключовим інструментом запобігання інфекційним хворобам серед киян.
Стан міських водойм безпосередньо впливає на чисельність комарів. На початку червня київські екологи зробили крок до оздоровлення Горіхуватських ставків у парку імені Максима Рильського: у замулені водойми Голосіївського району запустили живі мікроорганізми, які поглинають органічний мул з дна та відновлюють якість води. Занедбані та вкриті мулом ставки є ідеальним середовищем для розмноження переносників інфекцій.
Схожа ситуація склалася і на озері Небреж в Осокорках, де водойму фактично перетворили на токсичне звалище. Навесні вода там почала цвісти ще до прогрівання, що стало сигналом про критичний стан екосистеми. Занедбані й забруднені озера столиці становлять не лише екологічну, а й санітарно-епідеміологічну загрозу для мешканців прилеглих районів.
