З 1 квітня 2026 року на водоймах Київської області почала діяти щорічна весняно-літня нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Це період, коли риба є особливо вразливою, і контроль за водоймами значно посилюється. У перші дні квітня рибоохоронний патруль вилучив 150 метрів сіток і 30 раколовок у регіоні. Заборона запроваджується щороку для збереження природного відтворення рибних популяцій та захисту екосистем. Тривалість нерестових обмежень варіюється залежно від типу водойми та конкретного водного об’єкта. Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Столичного округу, у 2026 році нерестова заборона на Київщині діє за таким графіком: Київське та Канівське водосховища – з 10 квітня по 20 червня; річка Десна в руслових водах – з 10 квітня по 30 травня, у придаткових водах – з 10 квітня по 30 червня; всі інші водосховища та озера з затоками – з 1 квітня по 10 червня; інші річки та їх руслові води – з 1 квітня по 20 травня, у придаткових водоймах – з 1 квітня по 30 червня. Хоча любительська риболовля не скасовується повністю під час нерестової заборони, вона переходить у суворо обмежений формат. Дозволяється рибалити лише з берега, за межами нерестовищ, використовуючи одну вудку з двома гачками або дві вудки з одним гачком на кожній, або спінінг з однією штучною приманкою. Ці норми розраховані на одну особу і не можуть бути перевищені. Пересування на моторних суднах і будь-яких транспортних засобах на водних об’єктах під час нерестового періоду також заборонено, за винятком спеціального транспорту уповноважених органів. Паралельно з нерестовою забороною на вилов риби на Київщині до 30 червня 2026 року триває сезонна заборона на вилов раків. Обидва обмеження спрямовані на збереження природних ресурсів регіону в найбільш чутливий весняний період. Під час нерестового сезону ДЕІ Столичного округу переходить на режим посиленого патрулювання та систематичних рейдів, а кожен задокументований факт порушення природоохоронного законодавства передається до компетентних органів. Громадяни, які стали свідками браконьєрства чи незаконного збуту риби, можуть звернутися до інспекції за телефоном (044) 209-12-56 або на email: [email protected]. Порушення нерестової заборони тягне за собою різні рівні відповідальності, залежно від тяжкості порушення та завданої шкоди. За незначні порушення правил рибальства (ст. 85 ч. 3 КУпАП) передбачено попередження або штраф від 34 до 170 грн. Якщо ж порушник використовує заборонені знаряддя, такі як електрострум, вибухівка, вогнепальна зброя, сітки чи перемети, це вважається грубим порушенням: штраф від 340 до 680 грн із обов’язковою конфіскацією знарядь лову та незаконно добутої риби. Найсуворіша відповідальність настає за ст. 249 Кримінального кодексу України, коли порушник завдає істотної шкоди рибному господарству: штраф від 1 700 до 3 400 грн або обмеження волі на строк до трьох років із конфіскацією засобів промислу та всього незаконно добутого. Окрім штрафів, кожен браконьєр зобов’язаний відшкодувати збитки за кожну незаконно виловлену рибину відповідно до такс, затверджених постановою Кабміну. Наприклад, щука коштує 3 468 грн за особину, окунь – 3 162 грн, лящ – 1 649 грн, лин – 1 598 грн, карась сріблястий – 1 581 грн. Ці суми нараховуються незалежно від адміністративного чи кримінального покарання, тобто порушник платить і штраф, і компенсацію одночасно. Тому навіть “невеликий” улов, виловлений за допомогою сіток або в нерестовищі, може коштувати браконьєру десятки або навіть сотні тисяч гривень. Важливо розуміти, що адміністративна відповідальність – це лише перший рівень покарання, і вона не звільняє від відшкодування збитків. Якщо ж масштаб вилову такий, що спричинив істотну шкоду, поліція відкриває кримінальне провадження за ст. 249 КК України з конфіскацією човнів, сіток та іншого спорядження. Практика показує, що кількох виловлених сіткою щук або лящів достатньо, аби загальна сума збитків перевищила сотню тисяч гривень. Закон також передбачає санкції, коли суд може призначити обмеження волі без можливості відкупитися штрафом. Незважаючи на заборону та посилені рейди, браконьєри не зупиняються – вже в перші тижні нерестового сезону 2026 року правоохоронці фіксують порушення на водоймах Київщини. Наприклад, на Київському водосховищі затримали браконьєрів із сіткою, у якій виявилися карасі загальною вартістю понад 100 тисяч гривень. Виловлену рибу повернули у природне середовище, вилучене спорядження описали, а факт порушення задокументували. Ці випадки наочно демонструють, що нерестовий сезон – це не лише час для відновлення природи, а й період підвищеної активності як браконьєрів, так і інспекторів рибоохорони. Рейди проводяться систематично по всій Київській області – як на великих водосховищах, так і на малих річках та озерах. Варто зазначити, що на водоймах Київщини частина громадян продовжує ігнорувати природоохоронні обмеження, незважаючи на публічні попередження уповноважених органів. Державна екологічна інспекція Столичного округу підкреслює невідворотність відповідальності для кожного порушника – від адміністративного штрафу до кримінального переслідування. Затримані браконьєри повинні усвідомити, що реальна ціна кожної незаконно виловленої рибини значно перевищує вартість самого улову.
