Господарський суд Києва задовольнив позов Дарницької окружної прокуратури, зобов’язавши підприємство знести незаконно збудований комплекс відпочинку на причалі “Осокорки” та повернути прибережну ділянку столичній громаді. Це не перший випадок у Києві, коли прокуратура через суд змушує демонтувати незаконні будівлі та скасовує реєстрацію права власності. Комплекс, відомий як “клуб відпочинку”, з’явився на державному причалі без необхідних будівельних дозволів і права на землю, а захоплена ділянка площею понад 0,4 га була обгороджена парканом, що унеможливило доступ киян до річки. Суд також скасував незаконну реєстрацію права власності на нерухомість вартістю понад 24 млн грн, оформлену на основі підробленого судового рішення. Як повідомила прокуратура, на ділянці причалу “Осокорки” у Дарницькому районі підприємство самовільно збудувало споруду площею 418 кв. м, не маючи жодних дозволів на будівництво чи права на земельну ділянку. Право власності на збудований об’єкт було зареєстровано на основі підробленого рішення Гребінківського районного суду Полтавської області. Пізніше майно було перепродано іншій компанії під виглядом спортивно-оздоровчого комплексу, що є типовою схемою легалізації самовільного будівництва через фіктивні угоди. Захоплена ділянка площею понад 0,4 гектара включає причал та берегоукріплення, що належать державі. Незважаючи на законодавчі норми, територію обгородили парканом, внаслідок чого кияни фактично втратили вільний доступ до річки на цій ділянці. Неправомірна схема з підробленими документами та перепродажем нерухомості дозволила комерційним структурам привласнити берегову лінію Дніпра загальною вартістю понад 24 млн гривень. У судовому процесі прокурор довів, що документи, використані для реєстрації права власності, були сфабриковані, а всі подальші угоди щодо об’єкта – нікчемні. Суд підтримав позицію обвинувачення та постановив скасувати реєстрацію права власності на нерухомість. Одночасно підприємство зобов’язали за власний рахунок демонтувати споруди та паркан, а також повернути ділянку територіальній громаді Києва. Наразі судове рішення набрало чинності, і справа переходить до стадії виконавчого провадження. Підприємство повинно самостійно та за власні кошти знести всі споруди та огорожу у визначені судом терміни. Водночас практика подібних справ у столиці свідчить про те, що власники можуть спробувати оскаржити рішення в апеляційній або касаційній інстанції, щоб затягнути процес знесення. Варто зазначити, що підприємства, причетні до цієї схеми, не називаються поіменно в жодному публічному повідомленні прокуратури – правоохоронці свідомо використовують терміни “підприємство” та “комерційні структури”. Визначити конкретних власників можна лише через реєстр судових рішень або за прямим запитом до прокуратури. Ця деталь не зменшує правової сили рішення – воно є обов’язковим до виконання незалежно від ідентичності відповідача. Схема, застосована в Осокорках, не є єдиним випадком у столиці. Раніше до суду потрапила справа самовільної забудови ексдепутата Київради на комунальній землі: право власності там також реєстрували на основі підроблених документів, а площа незаконних споруд сягала 858 кв. м. Схожі правові механізми – підробка документів, перепродаж об’єктів для легалізації – простежуються і в справі на Осокорках, що свідчить про системний характер таких схем захоплення київської землі. Питання вільного доступу киян до берегів Дніпра залишається надзвичайно актуальним. Місто інвестує сотні мільйонів гривень у благоустрій пляжів та берегових зон, проте приватні структури паралельно намагаються відрізати містян від річки, зводячи огорожі та комерційні об’єкти в прибережній смузі. Судові перемоги прокуратури, такі як справа в Осокорках, стають важливими прецедентами для захисту публічного доступу до водних просторів та збереження берегів Дніпра як загальноміського надбання.
