Під час неформального спілкування з представниками медіа глава держави Володимир Зеленський висловив найбільше емоцій через стан підготовки української столиці до холодного періоду. Обговорювалася ідея створення спеціальної управлінської структури під керівництвом таких фігур, як Василь Малюк, Олександр Кубраков чи Володимир Гройсман, що фактично мало на меті усунення Віталія Кличка від керівних важелів. Однак жоден із названих кандидатів не погодився очолити цей надзвичайний орган, що демонструє глибші управлінські проблеми, які виходять далеко за межі посади чинного міського голови.
Головний редактор інтернет-видання “Главком” Микола Підвезяний, який є членом президентського пулу, розповів про деталі цієї дискусії після публікації матеріалу “Інформатора” 28 жовтня 2026 року. За його словами, саме тема столиці та реалізації міського Плану стійкості викликала найбільше хвилювання в гаранта Конституції. Журналіст зазначив, що стан справ у місті, де восени виникли серйозні труднощі з подачею світла й води, захистом інфраструктурних об’єктів та станом мостів, перетворився на питання виживання, а не політичних суперечок. Президент наголосив, що комунальники та міська влада провалили завдання з підготовки до загроз, а План стійкості реалізовано лише частково.
Водночас, як передає працівник ЗМІ, лідер країни запевняв присутніх, що не має особистих претензій до мера Києва, хоча озвучив конкретні докори. Проте охочих брати на себе це кермо не знайшлося через величезний обсяг відповідальності та неминучу хвилю політичних звинувачень. Серед кандидатур, яких пропонували на роль антикризових менеджерів, окрім згаданих, називали також Сергія Сухомліна та інших осіб.
Експерти та спостерігачі зазначають, що ситуація з комунальним господарством столиці дійсно складна. Питання водопостачання належить до компетенції Київської міської державної адміністрації згідно із законом про місцеве самоврядування. Водночас заступник керівника “Київводоканалу” Сергій Горкуценко нещодавно попередив про пряму залежність між наявністю електроенергії та подачею води, а масштабну закупівлю генераторів для насосів підприємство здійснило лише у вересні 2026 року з очікуванням постачання в березні 2027-го (варто додати, що компанія має приватний статус, хоча підкоряється рішенню столичного Ради оборони).
Що стосується електропостачання, яке нерідко закидають на адресу Віталія Кличка, то воно перебуває у віданні загальної енергосистеми “Укренерго”. З теплом ситуація також напружена: комунальне підприємство “Київтеплоенерго” контролює ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які, за даними мера, за поточний рік зазнали ударів майже п’ятдесяти ракет і безпілотників типу “Шахед”. Кличко звітував про зведення захисних споруд другого рівня (залізобетонних укриттів) над ключовими об’єктами, проте колишній очільник Агентства з відновлення Сергій Сухомлин спростував цю інформацію, заявивши про технічну неможливість закрити такі масштабні об’єкти.
Подібні труднощі спостерігаються і в інших регіонах країни. Наприклад, на Сумщині місто Конотоп із населенням у 80 тисяч мешканців на момент підготовки матеріалу вже шосту добу залишалося без електрики. Крім того, 28 жовтня у частині Дніпра несподівано зникла вода, а двома тижнями раніше відносно спокійна Вінниця постраждала від обстрілів, втративши світло та воду, причому місцевий мер Сергій Моргунов несе за це таку ж відповідальність, як і керівник Києва.
Сам План стійкості для мегаполіса був затверджений Радою національної безпеки і оборони 5 серпня — попри те, що Кличко закликав скликати це засідання ще місяцем раніше. Залишалося занадто мало часу (близько 2,5–3 місяців) на виконання будь-яких серйозних робіт. Яскравим прикладом є ситуація навколо прокладання резервної теплотраси на Теремках у рамках того ж плану: проєкт гальмувався через реакцію місцевих жителів та активістів (про наміри прокладати комунікації через зелену зону “Інформатор” повідомляв ще навесні 2026 року, проте тоді громадськість виявляла пасивність).
Таким чином, інсайдерська інформація від журналіста президентського пулу чітко демонструє управлінську кризу. Володимир Зеленський звертався до авторитетних управлінців, включаючи Василя Малюка та Володимира Гройсмана, проте всі вони відповіли відмовою. Причина полягає в тому, що поточні проблеми Києва практично неможливо вирішити швидко, і будь-хто з досвідчених керівників приречений на несприятливі результати та репутаційні втрати в медіа.
Нагадаємо, що 23 жовтня “Інформатор”, спираючись на слова глави держави, інформував про перемовини щодо зміцнення безпекового управління в місті, зокрема про потенційне призначення колишнього очільника СБУ Василя Малюка керівником Київської міської військової адміністрації. Тоді президент підтвердив відсутність охочих на цю посаду, пояснюючи бажання залучити кризових менеджерів для швидкого реагування на воєнні загрози. Зі свого боку, Віталій Кличко висловив нерозуміння щодо джерел інформації центральної влади про нібито непідготовленість до опалювального сезону, назвавши такі заяви маніпуляціями. Конфлікт між мерією та Офісом Президента загострився напередодні вкрай важкої зими, причому мер наголошує на виключній компетенції міської влади у питаннях підготовки до холодів та наявній конструктивній комунікації з прем’єр-міністром.
