Ворожі безпілотники, оснащені кумулятивними боєприпасами, здатні завдати шкоди вантам мостів столиці України, проте самі інженерні споруди володіють достатнім запасом міцності для запобігання повній руйнації. Про це поінформував Сергій «Флеш» Бескрестнов, який обіймає посаду радника президента з питань розвитку оборонних технологій. За його твердженням, наявні на столичних мостах захисні сітки фактично не захищають від ударів балістичного характеру, тому найефективнішим методом безпеки є запобігання наближенню ворожого БпЛА до самої конструкції. Окрім того, за його спостереженнями, окупаційні війська вже робили спроби використання спеціалізованого бойового заряду проти мостових вантів.
Про небезпеку для переправ Бескрестнов розповів у інтерв’ю виданню «Телеграф». Фахівець уточнив, що встановлені захисні сітки здатні витримати лише поодинокі влучання малогабаритних БпЛА, але виявляються неефективними проти балістики. На думку Бескрестнова, ідеальним варіантом захисту стали б бойові розрахунки зі «Стінгерами», проте така система оборони всередині мегаполіса надто витратна та ризикована. З цієї причини наразі пріоритет віддається переносним турелям, які функціонують на дистанції близько 1–1,5 кілометра від переправ.
Окрему увагу радник зосередив на ризиках для вантових систем. Він підкреслив, що Росія створила спеціальний кумулятивний боєприпас, здатний перерізати ванти, і вже показувала його ефективність на прикладі опор лінії електропередач. У цьому контексті він нагадав ситуацію з Антонівським мостом на Херсонщині, який попри масовані удари, зокрема з боку керованих авіаційних бомб, тривалий час зберігав працездатність завдяки закладеному інженерному запасу міцності.
Аналогічну думку раніше висловлював Вадим Денисенко, керівник аналітичного центру «Ділова столиця». Він зауважував, що ударні дрони типу «Шахед» навряд чи здатні повністю зруйнувати Південний міст у Києві, однак здатні паралізувати транспортний рух через пошкодження вантових елементів. Експерт пояснював, що для повного знищення настільки складної інженерної споруди потрібні величезні ресурси та надзвичайна точність, якої наразі бракує північнокорейським ракетам.
Раніше видання «Інформатор» повідомляло про те, що російські БпЛА досягають швидкості до 1000 км/год і незабаром зможуть самостійно здійснювати пошук і ураження цілей без залучення оператора. За даними Бескрестнова, РФ здатна виготовляти до трьох тисяч реактивних БпЛА «Шахед» щомісяця, причому новітні варіації ракет «Герань-5» відзначаються значно більшою швидкістю порівняно з попередніми генераціями. Також зазначалося про ймовірність відновлення режиму світломаскування через впровадження нової оптичної системи наведення «Сусанін», якою РФ комплектує дрони та ракети задля нічних ударів по інфраструктурних об’єктах, дорогах і магістралях.
Крім того, повідомлялося, що Міжнародна федерація футболу оприлюднила прибутки від реалізації квитків на світову першість 2026 року, де вартість окремих перепусток сягала сотень тисяч доларів. Військові попереджали, що російська сторона використовує режим припинення вогню на Херсонському напрямку для підготовки майбутніх наступальних дій. З’являлася також інформація про бажання Володимира Путіна перенести російські виробничі підприємства на африканський континент. Водночас у Каппадокії сталася скельна руйнація, внаслідок чого під завалами опинилися люди та є жертви.
