У Рокитнянській громаді Білоцерківського району 10 та 11 вересня держінспектори виявили порушення правил перевезення та обліку деревини. Йдеться про заготівлю дров без належного оформлення документів – за це на порушників уже наклали штрафи. Ця історія викликала бурхливу реакцію в соціальних мережах: частина користувачів вважає, що мова йде лише про сухі дрова, а не про повноцінну деревину. Проте закон чітко розрізняє ці випадки, і головна різниця полягає саме в наявності дозвільних документів.
Про виявлені порушення повідомила Державна екологічна інспекція Столичного округу. Зокрема, в урочищі “Решітки” в селищі Рокитне державні інспектори зафіксували недотримання встановлених вимог щодо перевезення деревини, її маркування та ведення електронного обліку. Винних осіб притягнули до адміністративної відповідальності за статтею 64 КУпАП та наклали на них штрафи. У коментарях під відповідною публікацією частина мешканців висловила обурення діями інспекторів, називаючи покарання за сухі дрова надмірним, тоді як інші виступили на підтримку контролю за нелегальними лісозаготівлями.
Українське законодавство дозволяє громадянам збирати в лісі без спеціального дозволу лише невелику кількість сухих гілок – приблизно стільки, скільки необхідно для розкладання одного багаття. Будь-яка порубка дерев чи пиляння сухостою в більшому обсязі вже кваліфікується як порушення та вимагає наявності лісорубного квитка або іншого дозвільного документа.
За незаконну порубку, пошкодження дерев чи чагарників, а також за перевезення і зберігання незаконно зрубаної деревини передбачена адміністративна відповідальність за статтею 65 КУпАП. Штраф для громадян становить від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб – від 150 до 300 неоподатковуваних мінімумів. З огляду на те, що неоподатковуваний мінімум на сьогодні становить 17 гривень, реальні суми штрафів є невеликими: від 510 до 1020 гривень для звичайних громадян та від 2550 до 5100 гривень для посадовців. Це слугує одним із головних аргументів для критиків, які зазначають, що чинні штрафи є надто низькими і навряд чи здатні зупинити тих, хто заробляє на нелегальній деревині набагато більше.
Крім того, окрема стаття 65-1 КУпАП встановлює покарання за знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг і захисних лісових насаджень, а стаття 66-1 передбачає відповідальність за пошкодження підросту в лісах. Ці правові норми також передбачають штрафи, розмір яких визначається залежно від статусу порушника – чи є він фізичною або посадовою особою.
Раніше Інформатор повідомляв, що київські екологи запустили живі мікроорганізми у Горіхуватські ставки, щоб відновити якість замуленої води в парку імені Максима Рильського. Ця ситуація є лише одним із прикладів того, як довкіллям столичного регіону роками ніхто системно не опікувався, поки проблема не досягла критичного масштабу.
Також повідомлялося про публічну суперечку між київськими екологами та Департаментом захисту довкілля КМДА через зникнення білок і горобців у міських парках. Тоді екологи звинуватили комунальних працівників у знищенні старих дуплистих дерев, які слугували домівкою для дрібних тварин, тоді як представники влади заперечили масштаб проблеми. Серед інших новин: експерт пояснив, навіщо Росія масово б’є по АЗС замість пального; Буданов заявив, що удари по РФ посилюватимуться, якщо Росія не зупинить війну; Міноборони роз’яснило, як знятися з військового обліку в 60 років; а внаслідок удару окупантів авіабомбами по Слов’янську є загиблий і тяжкопоранений.
