КП “Київпастранс” не змогло суттєво збільшити кількість пасажирських автобусів на лінії, попри закупівлю 85 машин Anadolu Isuzu за кредит Європейського інвестиційного банку. За даними самого підприємства, у першому півріччі 2026 року на маршрути виходило 339 автобусів. Це лише на 8 більше, ніж торік, коли нових автобусів у столичних транспортників ще не було.
У самому підприємстві пояснили, що новий транспорт закуповували, зокрема, для списання попередніх машин. Після отримання партії турецьких автобусів КП “Київпастранс” вивело з експлуатації десятки “старих” автобусів і замінило їх новими, тому загальний баланс майже не змінився.
Як писав Інформатор, восени минулого року до Києва почали надходити турецькі автобуси Anadolu Isuzu, замовлені в межах програми “Міський громадський транспорт України” за угодою між країною та Європейським інвестбанком. У червні 2026 року столиця отримала останні машини. Вартість контракту склала 18,6 млн євро.
Закупівля нових автобусів виглядала виправданою, адже в умовах відключення електрики через російські обстріли вони можуть замінити трамваї та тролейбуси, що зупинилися. Крім того, додатковий транспорт на маршрутах міг би підвищити комфорт для пасажирів, яким нині доводиться довго чекати на зупинках, оскільки кількість муніципального транспорту в Києві давно не відповідає розрахунковим нормам для такого великого міста.
Транспортний експерт Дмитро Беспалов нагадав, що ще у 2015 році, коли Світовий банк розробляв план оптимізації громадського транспорту в Києві, дефіцит рухомого складу оцінювався як дуже значний. За його словами, на маршрути виходили сотні одиниць транспорту, тоді як реальний пасажирський попит потребував тисяч одиниць.
Опитані Інформатором експерти зазначають, що для КП “Київпастранс” збільшення кількості рейсів не є вигідним, натомість інтерес становлять разові великі закупівлі. У підсумку кошти платників податків, за рахунок яких потрібно повертати кредити, витрачаються без відчутного ефекту, а автобуси, які могли б працювати ще довгі роки, списують.
Експерти також пояснюють, що доходи підприємства не залежать від того, скільки пасажирів воно перевезло і наскільки якісно це зробило. За словами Дмитра Беспалова, кожен додатковий автобус на маршруті означає нові витрати: водія, обслуговування та більшу суму компенсації, яку щороку потрібно просити у депутатів. При цьому коштів можуть не дати, або їх може не бути в бюджеті. Саме тому нарощування випуску для підприємства означає клопоти й ризики без очевидної вигоди.
Через це під списання нерідко потрапляють відносно нові машини віком 7–10 років, які за належного обслуговування могли б прослужити ще стільки ж. На думку експертів, така ситуація стала можливою через відсутність ефективного зовнішнього контролю за комунальниками.
Як вихід Дмитро Беспалов пропонує договори на транспортну роботу за європейською моделлю. У такому випадку місто як замовник платить за фактично виконану роботу визначеної якості, а виконання перевіряє окремий орган-замовник, а не саме підприємство.
Водночас такі масштабні зміни потребують політичного рішення Київради. Однак зараз столичним депутатам, як зазначається, явно не до цього.
Також Інформатор нагадував, що КП “Київпастранс” оголосило тендер на закупівлю 2 мільйонів літрів дизпалива стандарту “Євро 5” наливом для потреб філій та підрозділів підприємства. Найвигіднішу тендерну пропозицію подало ТОВ “Укрпетролцентр” на суму 183 млн 240 тис. гривень, але рішення щодо переможця ще не прийнято. Ціна одного літра дизпалива за цією пропозицією складає 91,62 гривні.
Крім того, раніше повідомлялося, що Київпастранс розпочав масштабне весняне прибирання та ремонт об’єктів транспортної інфраструктури. Із початком весняного сезону комунальники помили 103 скляні павільйони очікування, відновили скло у 10 пошкоджених павільйонах та відремонтували ще 6. Додатково виконано санітарно-технічне обслуговування 60 павільйонів і очищено 1 651 балансову опору.
