У Києві пасажири платять 8 гривень за поїздку в метро, однак реальна собівартість одного перевезення у підземці у 2025 році перевищила 43 гривні. Питання перегляду тарифів уже стоїть на порядку денному: мер Кличко доручив профільним департаментам підготувати економічне обґрунтування для зміни вартості проїзду.
КМДА офіційно підтвердила, що витрати на одного пасажира у метрополітені становлять 43,68 грн, а в наземному транспорті КП “Київпастранс” — 23,20 грн. Різницю між реальною собівартістю та ціною квитка щороку покривають із міського бюджету у вигляді багатомільярдних дотацій.
Ці дані Департамент транспортної інфраструктури КМДА надав у відповідь на журналістський запит видання “Економічна правда”. У відомстві пояснили, що для метро і наземного транспорту застосовують різні нормативні підходи, тому відрізняється і методика розрахунку собівартості. Для “Київпастрансу” використовують методичні рекомендації Міністерства транспорту та порядки формування тарифів на міський електро- й автомобільний транспорт, тоді як метрополітен керується власними галузевими нормативами.
Одним із ключових чинників, що впливають на собівартість, є амортизація. Вона включена до витрат обох підприємств, але підходи суттєво різняться. “Київпастранс” не враховує амортизацію частини рухомого складу та об’єктів, придбаних або відремонтованих за кошти міського бюджету Києва. Метрополітен, навпаки, включає амортизацію до планової собівартості як джерело фінансування капітальних інвестицій, тобто ці кошти фактично резервують для оновлення інфраструктури.
У 2025 році обсяг амортизації у столичній підземці зріс до 6,09 млрд грн проти 5,02 млрд грн роком раніше. У КМДА пояснили, що це насамперед пов’язано з переоцінкою транспортних засобів. У “Київпастрансі” амортизація, включена до собівартості, навпаки, незначно знизилась: 1,76 млрд грн у 2024 році проти 1,70 млрд грн у 2025-му. Попри різну динаміку, обидва підприємства мають стабільно високий розрив між собівартістю та чинним тарифом.
У Департаменті транспортної інфраструктури КМДА наголосили, що амортизація є невід’ємною частиною собівартості, адже відображає реальне зношення інфраструктури і рухомого складу та дає змогу планувати майбутнє оновлення. Альтернативні публічні оцінки, які з’являлися в медіапросторі, чиновники назвали такими, що можуть спиратися на незатверджені методики і вибірковий облік витрат. Таким чином, офіційна позиція КМДА полягає в тому, що реальна вартість поїздки є значно вищою за будь-які неофіційні підрахунки.
Вартість проїзду у громадському транспорті Києва залишається незмінною з 2018 року і становить 8 гривень за поїздку. Тариф не переглядали навіть попри суттєве зростання витрат під час повномасштабної війни. Мер Кличко неодноразово заявляв, що ціна квитка не зростатиме до завершення бойових дій, пояснюючи це соціальною роллю міського транспорту. Водночас дедалі більший фінансовий тиск на комунальні підприємства ускладнює збереження такої позиції.
Невідповідність тарифів реальним витратам накопичувалася роками. Собівартість проїзду у метро зростає щороку: якщо у 2024 році вона становила 36,90 грн, то у 2025-му досягла майже 43,68 грн, а за фінансовим планом на 2026 рік — уже 64,53 грн за пасажира. Директор аналітичного центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко застерігав, що без підвищення тарифів хоча б удвічі метрополітен і надалі поступово деградуватиме через брак обігових коштів. На його думку, саме зараз, в умовах воєнного часу, підземка є стратегічно важливим видом транспорту, адже продовжує курсувати навіть під час повітряних тривог.
Дискусія про підвищення тарифів посилюється на тлі фінансового тиску на міський бюджет. Вартість проїзду в метро і наземному транспорті може зрости через рішення центральної влади вилучити з бюджету Києва 8 млрд грн, які раніше спрямовувалися на транспорт, дороги, школи та лікарні. Керівництво Департаменту транспортної інфраструктури КМДА раніше називало орієнтири, за яких галузь могла б вийти на беззбитковий рівень: тариф мав би зрости до 24-25 гривень за поїздку. Остаточне рішення залежатиме від результатів економічних розрахунків, які готуватимуть профільні департаменти на виконання доручення мера.
