У КМДА обговорюють нову концепцію реставрації будівлі Кабінету міністрів, яка постраждала від російської атаки 7 вересня 2025 року. Замість відновлення у довоєнному вигляді пропонують не приховувати пошкодження, а навпаки — підкреслити їх. На думку фахівців, так руйнування можуть стати частиною «живої» історичної пам’яті. Водночас у самому Кабміні таку ідею, найімовірніше, сприймуть як тролінг з боку столичної влади.
Про новий підхід до реставрації Будинку уряду, пошкодженого ворожою атакою, повідомили в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Там зазначили, що авторкою ідеї є народна депутатка Ганна Бондар, спадкова архітекторка й колишня в.о. головного архітектора Києва за часів Віталія Кличка. Вона запропонувала залишити сліди руйнувань, законсервувавши їх. Такий метод у реставрації називають «кінцугі».
У Департаменті пояснюють, що цей підхід не приховує пошкодження, а надає їм сенсу як частині історичної пам’яті. Як аргумент наводять світовий досвід: після Другої світової війни значну частину Варшави відновили з максимальною історичною достовірністю; у Німеччині, зокрема в Берліні та Дрездені, нові матеріали поєднували зі збереженими елементами; у Великій Британії після бомбардувань переосмислили відновлення Ковентрійського собору, зберігши руїни як символ пам’яті.
До обговорення долучили й іноземних фахівців. Під час засідання Консультативної ради ДОКС у четвер, 23 квітня, участь у дискусії взяв Міхаїл Красуцький, директор департаменту охорони культурної спадщини з Варшави. Таким чином тема вийшла за межі локального обговорення й отримала ширший розголос.
У коментарі до допису Департаменту Ганна Боднар запитала, чи була її ідея рекомендована до реалізації. У ДОКС відповіли: «звісно, так», але за умови дотримання чинного пам’яткоохоронного законодавства. Там також зазначили, що ініціатива є актуальною, а Департамент готовий долучатися до цієї роботи в необхідному обсязі та на всіх етапах, де це буде потрібно.
Водночас будівля Кабміну є постійно діючою спорудою, де важливий буквально кожен кабінет. Якщо частину приміщень, зокрема Мінфіну чи Апарату КМУ, залишити у пошкодженому стані, посадовці фактично втратять робочі місця. Саме кімнати Апарату КМУ зазнали найбільших ушкоджень від атаки. За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, від ворожого удару постраждала або повністю вигоріла площа у 800 квадратів.
Саме тому в Кабміні ідею музеєфікації майже напевно відкинуть і можуть сприйняти її як черговий дотеп або навіть тролінг з боку КМДА. Йдеться про площу невеликого бізнес-центру, де можуть працювати десятки співробітників. Окрему увагу привертає і постать ініціаторки ідеї про кінцугі.
Ганну Боднар фактично вважають «троянським конем» Віталія Кличка у дуже недружній до нього фракції «Слуга народу». Вона є суто київською діячкою: до обрання по округу №220 на Подолі працювала в системі КМДА. Спочатку очолювала управління в КО «Інститут Генплану Києва», потім керувала Службою містобудівного кадастру в профільному Департаменті КМДА, а у 2015-му, вже за Кличка, стала в.о. головного архітектора міста.
Отже, пропозицію про кінцугі можна розглядати не лише як незвичний для України експеримент, а і як своєрідний дотеп КМДА — з мінімальними шансами на реалізацію, але з максимальним медійним розголосом і реакцією урядових структур.
Востаннє публічна суперечка між президентом і міським головою Києва стала надбанням громадськості 3 березня 2026 року. Тоді на засіданні РНБО Володимир Зеленський публічно пошпетив Віталія Кличка за нібито неготовність до затвердження Плану стійкості — проєкту підготовки столиці до наступного зимового періоду.
Ще раніше, 15 січня, після чергових «прильотів» по критичній інфраструктурі, виникли тертя через «комунальний блекаут» у Києві. Тоді протиріччя загострилися, а суперечка між центральною владою і керівництвом у Києві вийшла на новий рівень — із гострою критикою та взаємними звинуваченнями.
