Протягом останнього місяця в Києві було закрито або виставлено на продаж понад 200 кав’ярень та закладів стріт-фуду. Ця тривожна тенденція не є новою: у 2024 році вже закрили 120 ресторанів, що стало серйозним сигналом для всієї галузі. Ситуація загострилася, торкнувшись навіть найменших форматів, таких як кавові кіоски, мобільні точки та невеликі кав’ярні. Ольга Насонова, директор Аналітичного центру “Ресторани України”, пояснила причини цієї хвилі закриттів. Вона зазначила у Facebook, що для малого бізнесу кілька місяців збитків можуть стати критичними, оскільки власники таких закладів зазвичай не мають значних фінансових резервів. Збитки, накопичені за важку зиму, часто стають останньою краплею, що призводить до закриття бізнесу. Наприклад, у лютому рахунки за електроенергію зросли вдвічі, і багато підприємців, підрахувавши свої втрати, вирішили закрити свої заклади назавжди.
Другою причиною закриттів є перенасиченість ринку. Останніми роками в Києві активно відкривалися кав’ярні та заклади стріт-фуду, оскільки низький поріг входу — від 10 до 30 тисяч доларів — і зовнішня простота бізнесу приваблювали нових підприємців. На одній вулиці або в одному житловому комплексі можна було знайти 4-5 і більше подібних закладів, які ділили між собою одну й ту ж аудиторію. Коли ця аудиторія скорочується, деякі з них просто не можуть знайти покупців.
Третя причина — шаблонність. Більшість кав’ярень схожі одна на одну: однакова кава, стільці, десерти та майже ідентичні назви. Клієнти обирають заклад за ціною або зручністю розташування, а не завдяки справжній прихильності до конкретного місця. Водночас унікальні та автентичні кав’ярні, які пропонують власний обжар, оригінальний інтер’єр або нестандартну концепцію, пережили цю хвилю закриттів значно краще і продовжують залучати свою аудиторію.
Четвертою причиною є масштабний демонтаж МАФів — тимчасових споруд, у яких роками працювала значна частина малого бізнесу. Лише за останній місяць з Майдану прибрали сім кіосків з кавою, шаурмою та пловом, а в кількох київських парках зникли ще три кав’ярні. Підприємці, які працювали в таких точках, опинилися перед вибором: шукати приміщення на перших поверхах житлових будинків — надійніше, але дорожче, або залишити ринок.
П’ятою причиною стало зростання популярності домашніх кавомашин: кияни дедалі частіше готують каву вдома, що вдвічі-тричі дешевше, ніж у кіоску, і без використання паперових стаканчиків.
У 2024 році дані про ресторанний ринок показали тривожну картину: відвідуваність закладів у Києві знизилася на 3%, а зростання виручки на 13% пояснювалося не збільшенням попиту, а підвищенням цін. Середній чек у столичних ресторанах зріс на 14%, але платоспроможних клієнтів ставало все менше — їх не вистачало на всі заклади. Відключення електроенергії, повітряні тривоги та мобілізація додатково обмежували можливості для нормальної роботи.
Паралельно у Києві триває масштабна кампанія з демонтажу МАФів, де роками працювали сотні малих підприємців. Тільки на Хрещатику прибрали десятки кіосків з фаст-фудом, кавою та морозивом, і ця робота ще не завершена. Ті, хто не знайшов нове приміщення або не мав ресурсів для переїзду, були змушені повністю зупинити свою діяльність.
