Поділ у Києві протягом багатьох років перетворювався на гетто, де за красивими фасадами ховаються бідність і занедбаність. Однак останнім часом навіть ця “фасадна” частина району почала руйнуватися: на Верхньому та Нижньому Валах з’явилися розбиті тротуари та зіпсовані фарбою фасади, біля яких стоять покинуті автомобілі. Інформатор вирішив провести “треш-екскурсію” Подолом, щоб показати місцевій владі найбільш проблемні зони та висвітлити ситуацію в одному з найстаріших районів Києва. Наша прогулянка була натхнена нещодавнім дописом заступника міністра освіти і науки України Дмитра Завгороднього, який емоційно охарактеризував стан інфраструктури та будівель району як сором. Він зазначив, що в межах 100 метрів на Верхньому та Нижньому Валах розташовані як престижні ресторани, так і розбиті дороги та тротуари, які не ремонтуються вже понад рік. “Це вже не просто дискомфорт. Це питання безпеки та доступності, яких тут немає. Люди травмуються щодня, автомобілі пошкоджуються, а пересування стає проблемою. Наразі для Подолу немає ні плану, ні пріоритетів, ні відповідальних”, – зауважив Завгородній. Це дійсно правда: за годину прогулянки вулицями міста XIX століття ми стали свідками деградації інфраструктури та загублених двориків. Найбільше вражає безгосподарність: складається враження, що ані комунальні служби, ані мешканці не зацікавлені в благоустрої чи базових зручностях. Інакше вже були б десятки петицій про необхідність заміни асфальту чи ремонту дитячих майданчиків. Для тих, хто не з Києва, нагадаємо, що ми прогулювалися пішохідним маршрутом, популярним серед туристів. Саме це ви побачите, приїхавши до столиці та вирушивши на огляд Подолу. Досліджувати занедбані території ми почали з вулиці Межигірської, яка проходить через весь район уздовж Дніпра і слугує накриттям для лінії метро, що розташована під нею. Найперша “трешова” локація, яку ми знайшли, знаходиться неподалік перетину Межигірської та Нижнього Валу (офіційна адреса – будинок №22 по вул. Межигірській). Тут розташований похмурий будинок 1930-х років у конструктивістському стилі з закритими виходами на вже неіснуючі балкони. Поруч – фасади будинків кінця XIX століття, розмальовані фарбою з балонів, з підзруйнованими ґаночками. Комунальники зняли асфальт, ймовірно, для проведення ремонтних робіт під час зимової кризи, але так і не відновили покриття, залишивши уламки вулиці біля будівлі. Неподалік ми виявили колоритний закинутий двір з дитячим майданчиком, який міг би стати локацією для атмосферного трилера чи фільму жахів. Потрачені часом сходи серед цегляних стін, бетонна коробка для квітів чи фонтану з 1950-х, а також дитячі гірки різних епох: 50-річний зелений “крокодил”, спортивна стінка, вицвіла пластикова гірка – не вистачає лише зеленої металевої “ракети”, яка була популярна в 1960-х роках по всьому СРСР на честь “космічного статусу” колишньої імперії. Навпроти постраждалого від “прильоту” восени 2025 року бізнес-центру “Доміно”, що на Нижньому Валі, ми знайшли розвалену автівку марки Geely. Вона покрита брудом, а спущені колеса та розвалена передня частина свідчать про те, що її власник не планує ремонтувати її. У Києві небагато СТО, готових взятися за ремонт китайських автомобілів. Далі ми знайшли недобудовану Введенську церкву на вул. Почайнинській. Сама будівля виглядає легкою та довершеною, що контрастує з будівельними хащами навколо: паркани розмальовані, заліплені афішами, а також перетворені на дошки оголошень для наркоторговців. Комунальники лише частково затирають написи з сумнівними адресами. Продовжуючи прогулянку, на вул. Волоській ми натрапили на історичну садибу Шишкіна, яка знаходиться в жахливому стані. Це будинок з цегляними двоповерховими садибами першої половини XIX століття, з наріжним житловим будинком, бічним флігелем і типовим для Подолу сараєм. Садибу звели після пожежі 1811 року відповідно до нових норм забудови. На жаль, садиба Шишкіна спалена та занедбана. Раніше всередині зберігалося первісне оформлення вітальні, але тепер видно, що в неї вже немає даху, і загалом будівля справляє гнітюче враження. Завершили нашу “екскурсію” біля колишнього відділення банку “Надра” на вул. Сагайдачного, 6А. Споруду збудували у 1980-1990-х роках, намагаючись вписати її в історичний контекст, але без належного догляду цегла почала кришитися і зруйнувалася, перетворившись на ще одну закинуту локацію. Нагадаємо, що нещодавно Інформатор провів ще одну інспекцію на Виноградарі, де на перетині просп. Василя Порика та вул. Світлицького наші читачі помітили скирдування сміття. Виявилося, що місцеві комунальні служби та бізнеси звикли до засмічення прибудинкових територій і не поспішають їх прибирати. Те ж саме стосується КК “Київавтодор”, адже сміття є і на ділянках біля дороги, і на проїжджій частині. Також ми помітили, що в Києві на Поштовій площі досі стоять відкритими технологічні отвори всередині недобудованого ТРЦ. Нещодавно в один з них впав молодий хлопець – Інформатор повідомляв, що, пролетівши 5 метрів, він приземлився просто на вулиці XIX століття. Проте ніхто не вживає заходів, щоб убезпечити молодь від подібних “подорожей” у майбутньому.
