До міської ради Києва подано на розгляд ініціативу, яка передбачає часові обмеження на здійснення капітальних витрат із міського кошторису протягом 2026–2027 років. Мета цього кроку полягає в перенаправленні фінансових ресурсів на забезпечення безпеки мешканців та підтримку енергетичної стійкості української столиці замість проведення ремонтних робіт на дорогах чи заходів з благоустрою.
Звернення до Київради ініціювали депутатка Вікторія Пташник спільно з колегою Дмитром Білоцерковцем. Вони наполягають на необхідності заморозити до завершення 2027 року будь-яке новітнє будівництво, масштабні реконструкції та капітальні ремонти інфраструктурних об’єктів, які не відносяться до категорії першочергового життєзабезпечення мешканців. Свою позицію автори обґрунтовують постійними ракетно-дроновими ударами російських військ по енергомережах, системах постачання тепла й води у Києві. Додатковим аргументом стало те, що під час засідання сесії першого жовтня народні обранці не змогли знайти кошти на фінансування мобільних укриттів через дефіцит фінансування. На переконання розробників проєкту, кожна гривня з київської скарбниці має працювати на забезпечення киян світлом, опаленням, водопостачанням та надійними сховищами.
Про деталі нової ініціативи депутатка повідомила на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook. За її наведеними даними, під час попереднього зимового періоду майже шість тисяч житлових будинків одночасно залишалися без опалювальної системи, а робота Дарницької теплоцентралі тривалий час була порушена, через що без тепла потерпали Дніпровський та Дарницький райони. Парламентарка міської ради підкреслила, що для реалізації актуального плану стійкості Києва на поточний зимовий сезон потрібно приблизно 37 мільярдів гривень, які ще не вдалося повністю акумулювати. Водночас у міському бюджеті на 2026 рік передбачено понад 30 мільярдів гривень на інвестиційні проєкти, чимала частка яких спрямовується на об’єкти, котрі цілком можуть зачекати.
Документ пропонує винятки для фінансування, куди увійшли захисні споруди, системи сповіщення, заходи енергетичної стійкості (як-от когенераційні установки, резервні котельні, захист об’єктів енергетики, комунікацій тепла, води та електрики), а також ліквідація наслідків ворожих обстрілів і потреба сил оборони та територіальної оборони. Окрім цього, до переліку винятків включено медичні заклади, програми реабілітації ветеранів і військовослужбовців, створення умов безбар’єрності, аварійні переправи, шляхопроводи, міський метрополітен, а також завершення будівництва тих об’єктів, готовність яких становить не менше 80 відсотків (без права збільшення кошторису та за умови обов’язкового аудиту). Усі вивільнені кошти планують скерувати на енергетичну автономію, оборону, цивільний захист і відновлення після атак.
Автори також розробили механізми контролю за розподілом фінансів: публічний реєстр усіх захищених об’єктів, регулярне щоквартальне звітування Департаменту фінансів перед профільними комісіями з обов’язковою публікацією на офіційному порталі, а також пріоритетність виплат у випадках затримки коштів Державним казначейством, де на першому місці залишаються безпекові питання. Проєкт також передбачає ведення переговорних процесів із підрядними організаціями та кредиторами стосовно пролонгації термінів розрахунків заради вивільнення ресурсів під критичні завдання.
Необхідність ухвалення цього рішення автори пояснюють регулярними ворожими ударами по критичній інфраструктурі міста, тоді як частина коштів продовжує надходити на несуттєві проєкти. Вони нагадують про жовтневе голосування, коли через брак коштів було відхилено виділення фінансування на мобільні сховища. Тепер проєкт має пройти офіційний розгляд на засіданні Київради.
У попередніх повідомленнях зазначалося, що столична міськрада продовжила пільгові умови оренди муніципального майна для малого бізнесу на 2027 рік із додатковою знижкою 70 відсотків для ветеранського підприємництва. Також тимчасова комісія Київради займається перевіркою економічної обґрунтованості тарифу на проїзд у розмірі 30 гривень через скарги депутата Андрія Вітренка на відсутність покращення якості перевезень після подорожчання. Крім цього, обговорюється запуск наглядових рад у комунальних лікарнях для виконання реформи системи охорони здоров’я відповідно до постанови Кабінету Міністрів 2023 року. Серед інших новин згадувалися повторний удар по залізничному вокзалу Дніпра, роботи Укрпошти з ремонту асфальту біля Південного вокзалу в Києві за 6 мільйонів, адвокатські роз’яснення щодо оренди державного чи комунального майна без аукціону, а також виплати пенсій і соціальної допомоги для українських захисників і захисниць.
