Група з шести українських істориків та археологів висловила скепсис щодо спроб відшукати справжнє місце поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на Подолі. У статті, опублікованій 16 жовтня на порталі «Історична правда», Олег Білинський, Ярослав Затилюк, Всеволод Івакін, Олександра Козак, Юрій Лукомський та Максим Яременко наголосили, що ймовірність успіху таких пошуків вкрай низька, натомість існує значний ризик помилково видати випадкові людські рештки за поховання гетьмана.
На думку фахівців, наявні джерела лише підтверджують факт поховання Сагайдачного на території Братського монастиря, проте не вказують ні на конкретний храм, ні на спосіб облаштування могили. Жодні автентичні документи не дають підстав стверджувати, що гетьмана поховали всередині церкви — йдеться лише про поховання «при» храмі без уточнення його назви. Також відсутні докази того, що могила була помітною через кілька десятиліть після смерті гетьмана, а відомості про її стан у наступні століття не фіксувалися. Крім того, дослідникам невідомо про будь-які спроби пошуку чи перенесення решток під час будівництва мурованого Богоявленського собору на початку 1690-х років.
Автори виокремлюють п’ять потенційних ділянок для пошуку: територія навколо першого корпусу НаУКМА, простір під східною стіною зруйнованого Богоявленського храму, внутрішня частина собору під північною або південною стінами, а також ділянка колишнього монастирського цвинтаря поблизу Староакадемічного корпусу. Деякі з цих місць на сьогодні вже забудовані.
Науковці зазначають, що Поділ як нижнє місто Києва має багатовіковий культурний шар, де часто знаходять розрізнені та пошкоджені поховання. Зокрема, поблизу першого корпусу НаУКМА ще з XII століття існувала церква Богородиці Пирогощої, фундаменти якої збереглися донині, і поховання на цій території розпочалися ще в той період.
Для ідентифікації історичної постаті, за словами вчених, необхідно знати точне місце поховання, мати дані про особливості споруди, біологічний профіль людини та доступ до зразків ДНК живих родичів, чого у випадку з Сагайдачним немає. До того ж кістки у склепах чи саркофагах зазвичай руйнуються на 50-90%. Підсумовуючи, автори зазначають, що попри благородність ідеї, ризик видати за гетьмана будь-який знайдений чоловічий кістяк є надто високим.
Раніше голова УНІП Олександр Алфьоров заявляв про ініціативу проведення розкопок на території Києво-Могилянської академії. Також навесні археологи виявляли фундаменти Богоявленського собору, проте розкопки були зупинені, а ділянку заасфальтували.
