На території Києво-Могилянської академії можуть розпочати археологічні розкопки з метою знайти місце поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. Про це повідомив голова УНІП Олександр Алфьоров за підсумками спільної виїзної робочої наради, присвяченої правовому режиму Комплексу споруд Києво-Могилянської академії та ансамблю Братського монастиря. Головною темою обговорення стало проведення археологічних досліджень залишків Богоявленського собору Києво-Братського монастиря та пошук поховання гетьмана. До зустрічі долучилися представники комітетів Верховної Ради України, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, історики, археологи, представники київської міської влади та громадськість.
Ідею розкопок голова УНІП оприлюднив у своєму дописі у Facebook. За його словами, головним завданням стануть археологічні розкопки та пошук поховання Петра Конашевича-Сагайдачного, а антропологічні особливості кістяка покійного гетьмана допоможуть розпізнати його серед інших.
Києво-Могилянська академія має понад 400-річну історію. Її витоки сягають Київської братської школи, яку заснували у 1615 році за меценатської ініціативи Галшки Гулевичівни. Козацтво на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним стало патронами Академії, і коштом гетьмана у 1620 році було закладено дерев’яний Богоявленський храм, а у 1622 році його там поховали.
Наприкінці 17 століття гетьман Іван Мазепа звів на місці дерев’яного храму цегляний собор, не порушивши поховання гетьмана. Проте у 1936 році Богоявленський собор Братського монастиря зруйнувала радянська влада, і відтоді точне місце поховання Сагайдачного залишається невідомим для науковців.
Тепер, під час обговорення законопроєкту про правовий режим комплексу споруд Академії та монастиря, виникла можливість провести повноцінні археологічні дослідження залишків собору. Дослідники сподіваються, що антропологічний аналіз кісткових решток дозволить достовірно ідентифікувати поховання гетьмана серед інших.
Раніше Інформатор повідомляв, що під недобудованим ТРЦ на Поштовій площі археологи мають провести розкопки ще на 10 метрів углиб, щоб остаточно пересвідчитися у відсутності інших знахідок під ділянкою давнього Києва. Це рішення ухвалили після виявлення значних археологічних цінностей у попередніх шурфах.
Також зазначалося, що на Київщині виявили археологічний артефакт — унікальний гончарний горн часів козацької доби у селі Білогородка. Ця знахідка стала єдиною такого типу в Україні за рік.
