Столичні фахівці пояснили, чому в останні дні вода у Дніпрі стала зеленуватою, а біля берегів з’явилася піна. За словами екологів, це пов’язано не з хімічним забрудненням, а з природним літнім «цвітінням» води, яке виникає через активне розмноження водоростей і ціанобактерій. Для посилення моніторингу ситуації на річці місто вже звернулося до державних органів.
Як повідомляє Київська міська державна адміністрація, фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА разом із КП «Плесо» і надалі стежать за станом водних об’єктів столиці. Вони зазначають, що літня зміна кольору води спричинена активним розвитком мікроскопічних водоростей і ціанобактерій. Саме це явище називають «цвітінням» води.
Йдеться не про буквальне цвітіння водойми, а про масове розмноження мікроскопічних організмів, через яке вода втрачає свій природний колір. Залежно від того, які саме водорості переважають, її відтінок може бути зеленим, синьо-зеленим, жовтувато-бурим або іншим.
Інтенсивне розмноження водоростей відбувається за поєднання природних і антропогенних чинників. Одним із головних факторів фахівці називають надлишок біогенних речовин, насамперед сполук азоту та фосфору.
Крім того, на інтенсивність «цвітіння» впливають погодні та гідрологічні умови. Тривала спека, прогріта вода, слабка течія та застійні ділянки створюють середовище, сприятливе для швидкого розвитку водоростей.
У департаменті також пояснили, чому біля берегів з’являється піна. Її виникнення пов’язане з процесами, які супроводжують масовий розвиток і подальше відмирання водоростей. Коли значна кількість біомаси відмирає, у водоймі починається активне розкладання органічної речовини. Природні органічні сполуки разом із продуктами розкладання накопичуються біля берегів і можуть бути причиною неприємного запаху.
Під впливом вітру та хвиль ці органічні речовини сприяють утворенню піни. Найчастіше вона збирається там, де течія повільніша, зокрема вздовж берегової лінії. Водночас фахівці наголошують: сама поява піни ще не є підставою стверджувати, що водойма забруднена хімічними речовинами. Щоб встановити конкретні причини, потрібні відповідні лабораторні дослідження.
Екологи також попереджають про ризики для риби. Після масового відмирання водоростей їхня біомаса розкладається і споживає розчинений у воді кисень. Через це можуть погіршуватися умови існування риби та інших водних організмів, а за значного дефіциту кисню можлива і їхня загибель. Такі самі процеси нині фіксують у Київському водосховищі, звідки вода надходить до Дніпра.
Оскільки Дніпро є річкою загальнодержавного значення, моніторинг і управління його водними ресурсами здійснюються в межах державної системи управління водними ресурсами. Для координації подальших дій, посилення моніторингу та оцінки ситуації місто вже звернулося до Державного агентства водних ресурсів України та Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра.
Для своєчасного виявлення можливого забруднення фахівці випробувальної хімічної лабораторії КП «Плесо» оперативно виїхали на місце та відібрали проби води для детального лабораторного аналізу. У департаменті підкреслюють, що оцінювати ситуацію слід комплексно — не лише в межах Києва, а в усьому басейні Дніпра.
Раніше Інформатор повідомляв, що кияни дедалі частіше помічають зелений колір і запах Дніпра, хоча офіційні аналізи поки не фіксують у воді збудників інфекційних хвороб, а купальний сезон у столиці досі не відкрито через безпекові вимоги воєнного стану.
Також ми писали, що біля набережної Дніпра на Дарниці утворилося справжнє болото: у затоці Берковщина вода вкрилася яскраво-зеленим цвітом, а мешканці району вже кілька днів скаржаться на неприємний запах і сміття біля берега.
