Київрада 14 липня 2026 року розглядає зміни до міського бюджету, які дадуть змогу столиці не перераховувати до центрального бюджету 1,25 млрд грн, а використати ці кошти на створення резервної системи теплопостачання. Причиною такого рішення, за словами міського голови, стала неспроможність Держагентства з відновлення освоїти ці кошти через бюрократичні перешкоди.
Про це повідомив Віталій Кличко, відкриваючи пленарне засідання Київради у вівторок, 14 липня. За його словами, столиця змушена будувати резервну систему самостійно, хоча визнає, що втратила на це час. Ще у травні місто планувало передати 1,25 млрд грн з місцевого до Державного бюджету в межах домовленостей з державою про розподіл зон відповідальності у виконанні Плану стійкості столиці. Однак Держагентство з відновлення, каже Кличко, не змогло освоїти ці кошти, що й стало підставою для їх повернення до міської скарбниці.
Повернуті кошти планують спрямувати на роботи, які виконує “Київтеплоенерго”, зокрема на побудову резервної системи теплопостачання, а також на інші критично важливі заходи для стійкості Києва. Крім змін до бюджету, депутати Київради мають розглянути й інші питання, пов’язані з реалізацією Плану стійкості столиці.
Повернення 1,25 млрд грн до міської казни фактично означає відмову від спільної з державою реалізації теплової інфраструктури. Київ повністю бере цей напрям під власний контроль. Провал держагентства на етапі освоєння коштів поставив під загрозу строки будівництва резервної системи, а це безпосередньо впливає на готовність міста до наступного опалювального сезону.
Будівництво резервної системи теплопостачання є одним із ключових елементів Плану стійкості Києва. Його мета — забезпечити місту незалежне та безперебійне тепло навіть у разі масштабних пошкоджень головної теплової інфраструктури внаслідок російських ударів. Тепер усю роботу доведеться виконувати силами “Київтеплоенерго” та міських структур без участі центральної влади.
Бюрократична пробуксовка держагентства стала не лише фінансовою, а й репутаційною проблемою для центральних органів влади. Столиця фактично публічно визнала, що механізм розподілу відповідальності між містом і державою у критичних інфраструктурних проєктах не спрацював.
