Київська міська державна адміністрація офіційно звернулася до уряду, РНБО та Офісу Президента із вимогою невідкладно визначити державне фінансування ключових проєктів енергостійкості Києва. У міській владі попереджають: без цього частина заходів Комплексного плану стійкості може зірватися ще до старту опалювального сезону. Окрім виділення коштів, місто також наполягає на спрощенні процедур закупівель, адже без цього навіть профінансовані проєкти можуть не встигнути реалізувати вчасно.
Про це заявив в. о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв. Він зазначив, що між містом і державою діє домовленість про фінансування заходів Плану у співвідношенні 50 на 50: одну половину покриває міський бюджет, іншу — державний. Водночас досі не визначені ані замовники, ані конкретні обсяги державної частки для окремих проєктів, що фактично блокує початок робіт.
Петро Пантелеєв нагадав, що Комплексний план стійкості розглядали на засіданні РНБО ще 3 березня 2026 року. За його словами, жодних офіційних зауважень або відмови у схваленні КМДА не отримувала, тому місто одразу розпочало реалізацію плану. У червні документ скоригували з урахуванням урядових рішень і потреби визначити пріоритети.
Напруження між Києвом і центральною владою через підготовку до зими посилювалося протягом кількох тижнів. Ще в середині червня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко публічно заявила про відставання столиці та пообіцяла винести це питання на РНБО. Вона повідомила, що держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду держбюджету, а відповідальність за повільні темпи поклала саме на міську адміністрацію.
Ще раніше, 12 червня, віцепрем’єр з відновлення Олексій Кулеба під час засідання Координаційного центру також публічно розкритикував Київ. За його словами, на той момент столиця не мала затвердженого комплексного плану підготовки до опалювального сезону 2026/2027 у належному документальному форматі. Теперішнє звернення КМДА фактично є відповіддю на цю критику: у місті заявляють, що готові діяти, однак потребують не лише вимог, а й партнерства з боку держави.
Депутат Київради Тарас Козак, заступник голови бюджетної комісії від фракції “Голос”, ще раніше назвав ситуацію критичною. Він виокремив три системні проблеми: недостатнє фінансування захисту енергосистеми, нереальні строки реалізації більшості проєктів до початку холодів і складність розвитку розподіленої генерації. На його думку, за нинішніх умов повноцінно підготувати столицю до наступного опалювального сезону фізично неможливо.
Суперечка між міською та центральною владою щодо підготовки до зими триває не вперше. Уряд фіксував відставання столиці в підготовці до опалювального сезону та погрожував винести це питання на рівень РНБО. Зі свого боку держава наполягала, що виконує власну частину зобов’язань, зокрема виділяє кошти з резервного фонду та забезпечує співфінансування. Тим часом кияни опинилися між двох вогнів: місто і Кабмін звинувачують одне одного, тоді як ризики відключень узимку залишаються реальними.
Паралельно тривало й бюрократичне протистояння навколо самого документа. Уряд публічно дорікав Кличку, що столиця не затвердила план стійкості вчасно. Натомість КМДА стверджувала, що план представили на РНБО у березні, жодних зауважень не надходило, тому роботу було розпочато. Тепер офіційне звернення до президента та РНБО є спробою Києва перевести конфлікт із публічної площини у формат конкретних спільних рішень.
