Під час робіт біля житлового комплексу “Паркові Озера” на Воскресенці у Києві стався провал асфальту, після чого назовні з’явилося укриття часів холодної війни. Ця споруда десятиліттями залишалася під землею непоміченою, поки її не відкрили нові будівельні роботи. Про знахідку повідомив краєзнавець, письменник і засновник проєкту Hidden Kyiv Кирило Степанець.
Як зазначає київський дослідник підземель Кирило Степанець, подібні об’єкти у столиці трапляються не вперше. За радянської системи цивільного захисту захисні споруди мали зводити у кожному спальному районі. Багато з них не внесені до реєстрів і залишаються невідомими навіть для мешканців сусідніх будинків. Знахідка на Воскресенці ще раз підтверджує, що під звичними міськими вулицями зберігається прихована інфраструктура доби ядерного протистояння.
Такі укриття будували за типовими радянськими проєктами. Вони мали масивні стіни, герметичні двері та вентиляційні системи. Їх призначали на випадок ядерного або хімічного удару. Після розпаду СРСР частина цих споруд опинилася занедбаною: їх закривали й забували. Деякі з них згодом перекрили новим асфальтом або забудували просто над ними.
За словами дослідника, підземний Київ є окремим пластом міської пам’яті. Степанець давно займається вивченням столичних підземель — бункерів, об’єктів, пов’язаних із метрополітеном, старих тунелів і захисних споруд. Він каже, що бункери часів холодної війни серед київських дослідників підземель вважалися одними з найскладніших для вивчення об’єктів. Під столицею, серед великої кількості бункерів, є кілька недобудованих і дуже секретні державні об’єкти.
Кирило Степанець, письменник, києвознавець і засновник проєкту Hidden Kyiv, давно досліджує Воскресенку та добре обізнаний із її підземною й наземною спадщиною. Район формувався в період масового радянського будівництва, коли цивільна оборона була обов’язковою частиною будь-якого великого мікрорайону. Сам дослідник вивчає столицю буквально по вертикалі — від глибин підземних річок і колекторів до дахів найвищих будівель.
Виявлення укриття на Воскресенці знову привертає увагу до проблеми обліку таких споруд. Згідно з картою укриттів у Києві, найбільше підземних сховищ зосереджено в Голосіївському, Печерському, Оболонському та Дніпровському районах. Водночас чимало старих радянських об’єктів не перебувають у жодних реєстрах. Частину сховищ іще у 1995 році перевели зі статусу захисних споруд у звичайні підвальні приміщення, а обладнання з них демонтували.
У Києві несподівані артефакти знаходять не лише під землею. До цієї знахідки Степанця про бункер на площі Лесі Українки 1 знали одиниці, адже за цією адресою вільного доступу до підземелля немає. Радянська доба залишила у столиці багато слідів, які час від часу раптово проявляються в сучасному місті. У квітні цього року під час розкопок знайшли фундаменти Богоявленського собору та можливу крипту гетьмана Петра Сагайдачного, однак розкопки зупинили, а ділянку знову заасфальтували.
Окрім підземних відкриттів, Київ регулярно стикається і з такою спадщиною, яку хотілося б не згадувати. Один із виявлених бункерів комуністичної доби розташовувався у підземній частині тодішнього Обкому КПУ та використовувався як укриття для “цінних партійних кадрів”. Нещодавно в столиці стала відомою й інша адреса — квартира дизайнера-путініста Артемія Лебедєва на Ярославовому Валу, де зберігалися промовисті “інсталяції” у дусі радянсько-російського агітпропу. Фонд держмайна планує виставити її на аукціон через систему Прозорро.Продажі.
