Кияни подали електронну петицію до міського голови Віталія Кличка з вимогою, щоб столична мерія викупила будівлю легендарного кінотеатру «Кінопанорама» та відновила в ній покази фільмів. Раніше стало відомо, що власник об’єкта — компанія ISTIL Group британсько-пакістанського бізнесмена Мохаммада Захура — виставила будівлю на продаж за 10 мільйонів доларів. Містяни побоюються, що якщо об’єкт придбає черговий комерційний інвестор, кінотеатр остаточно зникне з мапи міста.
Петицію оприлюднили на сервісі електронних петицій Київської міської ради. Щоб її розглянули відповідальні особи та надали офіційну відповідь, вона має зібрати 6000 підписів протягом 60 днів. Автори звернення наголошують, що місто має скористатися можливістю викупити будівлю у Захура і повернути їй функцію кінотеатру, поки це ще можливо.
Будинок на вулиці Шота Руставелі, 19, де до 2018 року працював кінотеатр «Кінопанорама», продають за 10 мільйонів доларів. Нині частину приміщень триповерхової будівлі здають в оренду під кафе та ресторан. В оголошенні про продаж вказано, що будівлю можна перебудувати під готель, ресторанний комплекс, клуб або розважальний центр.
На новину про продаж також відреагувала колишня директорка «Кінопанорами» Наталія Соболева. Вона заявила, що неодноразово пропонувала власникам бізнес-плани та концепції розвитку кінотеатру, прагнула зберегти залу й розвивати простір як концертний і культурний майданчик. На її думку, покупець отримає «просто старі стіни», які можуть не мати для нього культурної цінності, а згодом будівлю можуть визнати аварійною і повністю перебудувати.
«Кінопанораму» відкрили у 1958 році як перший експериментальний панорамний кінотеатр. Для її створення спеціально розробляли обладнання, а до роботи залучали фахівців київського заводу «Кінодеталь». Глядацька зала вміщувала 540 людей, і тривалий час це був найбільший кінотеатр столиці.
У 2008 році Київрада ухвалила рішення про приватизацію «Кінопанорами», після чого будівлю придбала компанія ISTIL Group бізнесмена Мохаммада Захура. З 1 жовтня 2018 року кінотеатр припинив роботу. Спочатку повідомляли, що будівлю закривають на капітальний ремонт, якого не проводили жодного разу з 1958 року. Компанія «Градобуд» розробила проєкт готелю на місці кінотеатру, однак його так і не реалізували.
У 2020 році колишня директорка «Кінопанорами» Наталія Соболева зверталася до власника з відкритим листом, у якому зазначала, що після закриття кінотеатру жодних робіт так і не розпочали. Вона закликала прояснити майбутнє історичної будівлі. Тепер ситуація загострилася: Захур виходить з київського ринку нерухомості, і будівля може найближчим часом змінити власника.
«Кінопанорама» — не єдиний актив, якого позбувається ISTIL Group. Компанія Мохаммада Захура також виставила на продаж Renaissance Kyiv Hotel — колишній готель «Лейпциг» на перетині вулиць Володимирської й Прорізної. Фактично бізнесмен розпродає всі свої київські об’єкти, повністю виходячи з українського ринку нерухомості. Це ставить під сумнів будь-які довгострокові зобов’язання щодо збереження культурних об’єктів столиці.
Саме одночасний продаж кількох об’єктів дає авторам петиції підстави вимагати термінового втручання міста. Захур не виключає подальших інвестицій в Україну після війни та вірить у потенціал відновлення ринку, однак уже зараз позбувається активів. Якщо мерія не скористається моментом, нерухомість може перейти до інвестора, для якого культурна функція будівлі не матиме жодного значення.
Доля «Кінопанорами» вписується у ширшу тенденцію: занепад київських кінотеатрів після приватизації став системною проблемою. Ще у 2018 році, коли кінотеатр зачинявся, містяни вимагали від мерії захистити культурні заклади та пояснити умови приватизації. Відтоді будівля простоює вже вісім років — без ремонту, без показів, але й без знесення.
Міжнародний досвід свідчить, що втрата кінотеатру є незворотною без активних дій влади. У Парижі громада писала листи до мера, проводила демонстрації та склала петицію з вимогою викупити будівлю й повернути їй початкове призначення. У липні 2003 року місто придбало кінотеатр Louxor. Тепер кияни сподіваються на схожий розвиток подій і чекають на відповідь Кличка.
