У 76-річного Івана Берестецького, який хворіє на деменцію, відібрали квартиру площею близько 41 кв. м на Троєщині у Києві. Житло конфіскували через комунальні борги, що накопичувалися понад двадцять років. Останнім часом чоловік щонайменше не міг самостійно захищати себе в судах і вести власні фінансові справи. Після виселення пенсіонера просто з вулиці забрала швидка.
Вже близько тижня Іван Берестецький перебуває в терапевтичному відділенні однієї з київських лікарень. Соціальні служби досі не оформили його до державного пансіонату, хоча лікарі вже готові до виписки. Водночас вони не знають, кому передати чоловіка, який залишився без житла. Новий власник квартири Дмитро Береговий уже знищив меблі пенсіонера, вивіз усі його речі та виставив помешкання на продаж, пише видання “Obozrevatel”.
У одному з відділень київської лікарні №8 розповідають, що в чоловіка діагностовано деменцію, однак встановити, як давно вона розвивається, неможливо. За словами медиків, немає жодної людини, яка могла б описати його поведінку вдома, адже поруч немає ні родичів, ні друзів.
За час перебування Івана Берестецького в медзакладі до нього не навідалися ані сусіди, ані рідні. Багато десятиліть він жив на самоті й, імовірно, взагалі не має сім’ї. У квартирі в одному з будинків на Троєщині чоловік мешкав із 1980 року.
На торгах СЕТАМ квартиру за 1 мільйон гривень придбав Дмитро Береговий, власник ріелторського агентства “Перфект Тім”. Після цього він почав шукати нового покупця: спочатку просив за житло 1,8 млн грн, а згодом зменшив ціну до 1,6 млн грн.
Голова ЖБК повідомив виданню, що загальна сума боргу пенсіонера становила 875 тис. грн. Із мільйона, вирученого від продажу, Івану Леонідовичу мають повернути близько 125 тис. грн. Однак повертатися йому вже нікуди, оскільки кілька днів тому троє молодиків винесли з квартири його меблі та речі.
Лікарі 8-ї лікарні кажуть, що головна проблема зараз полягає в тому, куди виписувати чоловіка. З медичного погляду його вже можна виписувати, але забрати його нікому. Цілком імовірно, що Державна виконавча служба вилучила квартиру в пенсіонера вже тоді, коли він мав деменцію. Формально це законно, бо чинні правила не передбачають окремого захисту для боржників у подібних обставинах.
Одна із сусідок Івана Леонідовича скаржиться, що місто могло б узяти над ним шефство або призначити опікуна, адже в нього була пенсія. На її думку, після смерті чоловіка квартира могла б залишитися громаді як соціальне житло.
У будинку діє ЖБК “Харчовик-4”. Борг перед кооперативом накопичувався понад двадцять років, а найбільша проблема стосувалася води. Голова ЖБК Микола Семенюк пояснив, що сантехніка в квартирі пенсіонера перебувала в аварійному стані, і з крана постійно текла вода.
За словами Семенюка, Іван Леонідович під’єднав шланг від пральної машини до крана, щоб вода текла повільніше і на нього не скаржилися. Водночас це створювало серйозні труднощі для будинку. Лічильника на воду він не встановив, тому водоканал виставляв усі ці рахунки ЖБК. Кооператив подав проти нього десятки позовів про стягнення заборгованості, але пенсіонер не відреагував ні на один із них. Цілком імовірно, що він просто не усвідомлював, що відбувається.
Голова ЖБК підтверджує, що за комунальні послуги Іван Берестецький не платив із 2004 року. В останні роки причиною цього могла бути деменція, але до того він свідомо не оплачував рахунки. При цьому мешканці будинку не домагалися його виселення: чоловік був тихим, а основною проблемою залишалися саме борги.
Поліцейський-дізнавач, який приходив до пенсіонера в лікарняну палату, зазначив, що йому ніби дуже важко говорити. Під час цього візиту до Івана Леонідовича також приходили представники соцслужб. Однак державні інституції досі не влаштували його до спеціалізованого закладу.
Сплата комунальних послуг є обов’язком кожного мешканця. Водночас соціальна система має захищати людей, які не здатні самостійно подбати про себе. Іван Леонідович не міг обороняти свої інтереси в суді та фактично позбавлений можливості відстоювати власні права.
