Народна депутатка й архітекторка Анна Бондар вважає, що Андріївський узвіз у Києві можна ревіталізувати за прикладом Шварцштрассе у німецькому Лейпцигу. Йдеться про ініціативу з порятунку та відновлення узвозу, яку, як днями писав Інформатор, започаткували декілька громадських організацій та ДІАЗ “Стародавній Київ”.
Про свою ідею Анна Бондар розповіла у дописі на Facebook. За її словами, у неділю, 21 червня, ініціативна група провела дослідження Андріївського узвозу. Нардепка нагадала, що ця вулиця є для Києва пам’яткою містобудування місцевого значення, а також знаковим і символічним місцем із романтичним і туристичним присмаком.
За словами Анни Бондар, нині узвіз занепадає: бізнеси йдуть, стоять закинуті будівлі, недобуди, є й пустирі, а міські проєкти не реалізуються. Вона зауважила, що це дослідження не перше, і висловила сподівання, що воно зможе перерости у повноцінний проєкт ревіталізації вулиці.
Депутатка зазначила, що в умовах ринкової економіки та наявності приватної власності місто або район мають обмежені можливості впливати на дії власників закинутих будівель. Водночас Верховна Рада вже прописує для таких випадків “найкращі практики” у Містобудівному Кодексі. За її словами, там мають з’явитися положення щодо ревіталізації певних територій із чіткою постановкою задач, інструментів, формування офісу розвитку, найму фахівців, залучення мешканців та економічними механізмами.
Анна Бондар, яка у 2015-2016 роках працювала в.о. головного архітектора Києва, порівняла завдання з ревіталізації Андріївського узвозу з проєктом у німецькому місті Лейпциг, очевидицею якого вона стала. Йдеться про вулицю Шварца, яку вдалося відновити протягом трьох років — з 2014 по 2017-й. При цьому початкові умови були в чомусь подібними до київських реалій.
За її словами, серед викликів були покинуті 2/3 будівель, мала кількість мешканців, відсутність озеленення, шумний трамвай, нові спільноти іншої віри та невпорядковане паркування. Результатом за три роки стали збільшення заселених будинків на 1/3, озеленення, кармани для паркування, заміна трамвайної колії на нову, тиху, будівництво невеликої мечеті, дитячі майданчики і спортивні для літніх людей, реставровані пам’ятки, фестивалі вулиці, літні кінотеатри та загальна згуртованість мешканців. Як зазначила Анна Бондар, головне — вони всі перезнайомилися.
Нагадаємо, Інформатор писав, що у Києві декілька громадських організацій та Державний історико-архітектурний заповідник “Стародавній Київ” починають дискусію щодо відновлення Андріївського узвозу. До участі закликають усіх, хто має ідеї, компетенції та практичний досвід в організації суспільних просторів. Проблема очевидна: популярна колись локація нині напівзакинута, а 18 будинків або локацій із 35 зачинені або через будівельні конфлікти, або через фінансову неспроможність власників.
Також Інформатор повідомляв, що будинок Всеволода Тарнавського, зведений на Андріївському узвозі на Подолі у 70-х роках ХІХ століття, поволі розсипається під будівельним накриттям. Це зафіксував кореспондент Інформатора, який перевірив стан споруди. На світлинах видно, що будівля, у якої демонтували частину стін, перебуває у незадовільному стані, а ті стіни, які ще кілька років тому стояли міцно, нині мають тріщини. Сам будинок стоїть пусткою й перебуває під арештом відтоді, як підрядна компанія почала роботи з демонтажу його конструкцій у 2022 році.
