Київський ресторанний ринок пережив одну з найскладніших зим за останні роки й вийшов із неї зі значними втратами. За кілька місяців у столиці припинили роботу сотні невеликих закладів — кав’ярень, фастфудів і кіосків із шаурмою. На сайті оголошень лише в Києві нині продають близько 200 кав’ярень. Причин кілька, і кожна з них найболючіше вдарила саме по малому бізнесу, а не по великих мережах.
Ресторанний консультант і директор аналітичного центру “Ресторани України” Ольга Насонова у своїй авторській колонці для РБК-Україна називає ситуацію “вибірковою катастрофою”. За її словами, за останні два місяці в Києві закрилося близько 400 закладів, тобто 13-14% ринку. Три чверті з них становить малий бізнес.
Ольга Насонова зазначає, що офіційно відстежити реальну картину складно: стрітфуд рідко потрапляє на карти, а самі заклади зазвичай не повідомляють про закриття. Водночас ситуацію добре ілюструють ціни на OLX: готовий бізнес продають від 10-20 тисяч до 100 тисяч доларів. Власники намагаються бодай частково повернути вкладені кошти через переуступку оренди або продаж МАФів.
Додатковим ударом стало знесення малих архітектурних форм у Києві. За словами експерта, лише біля її будинку демонтували сім кіосків — квітковий магазин, кілька кав’ярень і шаурмичну, яка працювала понад десять років.
Першою і найболючішою причиною стало різке подорожчання електроенергії. Узимку під час блекаутів невеликий кіоск витрачав на паливо для генератора понад 100 тисяч гривень на місяць. Якщо великий заклад ще здатен пережити кілька збиткових місяців, то дрібний бізнес — ні. Для багатьох січень, лютий і навіть березень стали періодом роботи в мінус.
Другою причиною є перенасичення ринку та слабкий маркетинг. Коли на одній локації зосереджується надто багато кав’ярень і пекарень, вони змушені боротися за одних і тих самих клієнтів. Водночас кількість платоспроможних споживачів зменшується: через інфляцію і подорожчання продуктів люди почали уважніше рахувати витрати. Через це кава в паперовому стаканчику за 80-90 гривень на шумній автостраді без столиків і стільців дедалі частіше програє повноцінному закладу.
Третьою причиною стало фізичне скорочення клієнтської бази. Внутрішня міграція, виїзд за кордон і мобілізація суттєво зменшили потік людей у містах. Насонова прямо говорить, що велика кількість чоловіків просто не виходить на вулицю: хтось уже у ЗСУ, а хтось уникає публічних місць. У результаті вони більше не є клієнтами ресторанів, кав’ярень і пекарень.
Попри загалом похмуру ситуацію, частина ринку почувається впевненіше. Найстабільнішими залишаються великі мережеві заклади та преміум-сегмент. Їхня аудиторія зберегла платоспроможність, а самі заклади мають ресурс, щоб витримувати тривалі збитки.
Краще тримаються й унікальні концептуальні ресторани з відданою постійною аудиторією та власниками, які є публічними особами або інфлюенсерами. Для таких закладів лояльність клієнтів частково компенсує загальне падіння трафіку.
Є і позитивний сигнал: у березні відвідуваність закладів зросла майже вдвічі порівняно з лютим. Бізнес покладає надії на літній сезон, адже відкриття терас і майданчиків традиційно дає відчутний приріст виручки. Для тих, хто зумів пережити зиму, це може стати точкою відновлення.
Проблема малого бізнесу в громадському харчуванні не нова, однак виїзд понад 600 тисяч киян після зими 2025-2026 років помітно прискорив кризу. Скорочення населення безпосередньо вдарило по закладах, орієнтованих на щоденний потік, — каву “на ходу”, швидкий перекус і бізнес-ланч. Відновити клієнтську базу після такого відтоку надзвичайно важко, навіть якщо економічна ситуація покращиться.
Паралельно місто продовжує активно зносити МАФи в межах програми впорядкування вулиць. Для частини власників це означає примусове закриття без компенсації і без можливості перенести бізнес. Найбільше потерпають ті, хто роками формував свою клієнтуру на конкретному місці, а потім раптово його втратив.
Ресторанний ринок Києва страждав від блекаутів ще з осені 2022 року, але зима 2025-2026 виявилася найважчою. Тривалі відключення змушували заклади витрачати величезні кошти на генератори та безперебійне живлення. Для великих закладів це було болісно, але прийнятно. Для дрібних кіосків і кав’ярень витрати на паливо часто перевищували виручку.
Водночас наслідки кризи відчули і ТРЦ та великі торговельні центри: після перевідкриття верхніх поверхів ТРЦ Gulliver не повернулися до половини орендарів. Це свідчить про те, що криза зачепила не лише вуличну торгівлю, а й увесь споживчий сектор столиці.
