Міський голова Києва Віталій Кличко 15 квітня 2026 року підписав розпорядження №184, яке ініціює реорганізацію комунального підприємства “Київська спадщина” шляхом його приєднання до КП “Світоч”. Цей крок став результатом численних кадрових невдач: керівники “Спадщини” змінювалися один за одним, але жоден з них не зміг пояснити, куди зникають зароблені кошти. Кличко пообіцяв ліквідувати це скандальне підприємство ще в грудні 2024 року, і лише через чотири місяці після цього було підписано відповідний документ. Члени Громадської ради при КМДА висловлюють занепокоєння: навіть після реорганізації ярмарки приносять до бюджету лише 10 млн грн, тоді як очікувалося, що сума становитиме не менше 50 млн грн. Згідно з розпорядженням №184, у КМДА створюється спеціальна комісія, яка відповідатиме за реорганізацію КП “Київська спадщина”. Комісії доручено провести інвентаризацію майна підприємства, повідомити державного реєстратора та підготувати передавальний акт, що включатиме права та обов’язки всіх кредиторів і боржників. Завершити реорганізацію планується до 31 грудня 2026 року, а контроль за виконанням покладено на заступника голови КМДА Олега Куявського. У жовтні 2024 року директор “Київської спадщини” Олексій Литвинов став фігурою скандалу на засіданні Тимчасової контрольної комісії Київради, де не зміг пояснити, скільки коштів підприємство заробило і куди вони пішли, хоча КП має фінансувати себе самостійно. Цей інцидент став підставою для його звільнення 11 жовтня 2024 року. Після Литвинова на посаду призначили колишнього розвідника з ГУР, але й він не зміг забезпечити прозорість звітності і залишив посаду менш ніж за рік. У грудні 2024 року Київрада ухвалила рішення про ліквідацію “Спадщини” шляхом її приєднання до КП “Світоч”. Між ухваленням рішення та підписанням розпорядження пройшло більше чотирьох місяців, оскільки система, за словами активістів, чинила опір реформам. Роль “Київської спадщини” на ярмарковому ринку столиці перейшла до КП “Світоч”, яке існує вже 25 років і має статутний капітал лише 200 тис грн. Проте “Світоч” також не відзначається високою ефективністю: за рік підприємство заробило стільки ж, скільки пара досвідчених IT-фахівців. Це свідчить про те, що проблема полягає не лише в “Спадщині”, а й у самій системі організації ярмарків у столиці, яка є непрозорою і вигідною лише небагатьом. Члени Громадської ради при КМДА Євгеній Слесаренко та Геннадій Кривошея протягом двох років намагаються навести порядок на торговельних майданчиках. Вони досягли певного прогресу: якщо раніше ярмарки приносили до бюджету лише 1 млн грн на рік, то за перший квартал 2025 року вдалося зібрати 10 млн грн. Однак активісти впевнені, що при дійсно прозорій системі надходження мали б становити щонайменше 50 млн грн на рік. Решта, на думку Слесаренка, осідає у “схемах”. 26 березня 2026 року депутат Київради Дмитро Білоцерковець запропонував перевести всі ярмарки через систему Prozorro.Продажі, і Кличко особисто підтримав цю ідею, давши відповідне доручення. Проте, за словами активістів, станом на середину квітня ситуація не змінилася: анонси ярмарків тривають, а “схеми” залишаються. Геннадій Кривошея повідомив у Facebook, що проект рішення був направлений до Департаменту промисловості та розвитку підприємництва майже рік тому, але досі не отримав відповіді. Депутат Київради Дмитро Білоцерковець у коментарях до допису Кривошеї назвав конкретну особу, яку вважає головним гальмом реформи. Проблема організації ярмарків у Києві є системною і тривалою. Ще на початку 2025 року стало відомо, що в КП “Київська спадщина” навіть не було реєстрів продавців, незважаючи на те, що кожен третій з них виявився пільговиком. Спроби цифровізації через портал “Київ Цифровий” дали скромний результат: лише 96 торгових місць пройшли реєстрацію. Нові керівники підприємства, призначені після скандального звільнення Литвинова, не лише не виправили ситуацію, а й почали ховати документацію вже через кілька тижнів після призначення. КП “Світоч”, яке поглинає “Спадщину”, також не є прикладом прозорості. Його директорка Валентина Мандрик, колишня депутатка Київради від фракції УДАР, задекларувала вісім земельних ділянок загальною площею понад 20 тис кв.м, що більше трьох футбольних полів. Активісти давно ставлять запитання: як підприємство, яке офіційно заробляє мізерні суми з міського бюджету, може дозволити своєму керівництву утримувати таку кількість нерухомості? Відповіді на це питання в КМДА поки що не надано.
