Депутатка Київради Олесю Пинзеник стала жертвою скоординованої інформаційної кампанії в соціальних мережах. Анонімні джерела звинувачують її спочатку в незаконному отриманні виплат для внутрішньо переміщених осіб, а потім у лобіюванні інтересів відомого тандему Льовочкін-Фірташ. Питання допомоги переселенцям у Києві залишається чутливим, і навколо нього часто виникають маніпуляції та фейки. Пинзеник рішуче відкидає обидва звинувачення і надає конкретні пояснення. Вона вважає, що за цими публікаціями стоять особи з оточення Леоніда Черновецького та Дениса Комарницького.
Депутатка розповіла про ситуацію у двох дописах на Facebook. У першому вона спростовує звинувачення щодо отримання виплат для ВПО, а в другому іронічно відповідає на звинувачення в лобіюванні інтересів Льовочкіна та Фірташа в Київраді. Перший матеріал, опублікований на ресурсі, який сама Пинзеник назвала неавторитетним, стверджував, що вона нібито отримала 36 тисяч гривень з бюджету як виплату для внутрішньо переміщеної особи. Пинзеник пояснює, що ця виплата стосується Саші, дівчинки з сиротинця, яку її родина взяла під опіку. Дівчинка родом з Маріуполя і зареєстрована в системі як ВПО, що є законною підставою для отримання допомоги.
Депутатка підкреслює цинічність самого “розслідування”: цих коштів не вистачило б навіть на два місяці додаткових занять для Саші, яка намагається наздогнати однолітків після всіх пережитих труднощів. Дівчинка займається додатково в приватному порядку, і саме на це йдуть кошти. Пинзеник вважає, що анонімні автори матеріалу подали законну соціальну допомогу дитині-сироті як корупцію, що свідчить про рівень “журналістики” та замовників.
Наступного дня з’явився новий закид, який стосувався лобіювання інтересів Льовочкіна та Фірташа у міській раді. Депутатка відповіла з іронією, запропонувавши своїм читачам оцінити, наскільки ефективним може бути її “лобіювання”, якщо її депутатська приймальня виглядає настільки скромно, що один з активних виборців запропонував на неї задонатити. Ця деталь сама по собі є промовистою характеристикою ресурсів, якими насправді розпоряджається депутатка.
Пинзеник зазначила, що обидві кампанії, незважаючи на різницю в змісті, виглядають як частини одного сценарію. Вони з’явилися послідовно, одна за одною, і спрямовані на формування образу “токсичного” депутата, якого можна легко відлучити від виборців через потрібні асоціації – чи то з ВПО-виплатами, чи то з одіозними олігархами. За її словами, така тактика є характерною для команд, пов’язаних із Леонідом Черновецьким та Денисом Комарницьким, якого НАБУ підозрює в організації масштабних земельних схем у столиці.
Денис Комарницький – колишній депутат Київради, якого НАБУ підозрює в організації злочинних схем у Києві. Після оголошення підозри він виїхав з України і оселився у Відні, де, за даними Інформатора, живе в триповерховій садибі з власним басейном. Його ім’я нерозривно пов’язане з часами мерства Леоніда Черновецького, коли сформувалися тіньові механізми розпорядження столичною землею. Інформатор раніше публікував детальну інформацію про нинішнє життя Комарницького за кордоном.
Сергій Льовочкін – колишній голова Адміністрації президента Януковича, який і після 2014 року залишається впливовою фігурою в українській політиці. Разом із олігархом Дмитром Фірташем він входить до кола осіб, яких пов’язують із спробами впливати на рішення в Києві. Саме тому слово “Льовочкін” у публічному просторі одразу перетворює будь-яку людину на “токсичну” – незалежно від наявності реальних доказів. Інформатор раніше детально аналізував контекст зв’язків між Льовочкіним та київською елітою.
Атаки на депутатів Київради через їхні приймальні – не поодиноке явище. Нещодавно Інформатор писав про те, як інший депутат міськради зазнав спам-атаки на свою приймальню, коли до нього масово навідувалися люди під надуманими приводами. Це свідчить про те, що такі інструменти тиску на незручних депутатів стають дедалі поширенішими в столичній політиці. Мета завжди одна – дискредитувати, відволікти ресурси і змусити депутата виправдовуватися замість роботи.