У Будинку Київського війта, розташованому на Подолі, завершується реставрація, яку перевірили разом із представниками Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Ця пам’ятка, зведена наприкінці XVII століття, є однією з найзначніших у Подолі та пережила безліч історичних етапів і змін у функціонуванні. Під час реставрації було відновлено елементи внутрішнього оздоблення, модернізовано системи опалення, а також оновлено зовнішні елементи мощення. Наразі будівля функціонує як музей, присвячений стародавньому Києву, Подолу та традиціям благодійності в місті. Заступниця голови КМДА Ганна Старостенко повідомила про перевірку фінального етапу робіт, під час якої разом із фахівцями Департаменту охорони культурної спадщини вона оглянула будівлю та зафіксувала виконані роботи. За результатами перевірки підтверджено, що всі три напрямки робіт – інтер’єрні, інженерні та зовнішні – були реалізовані. Комплексний підхід до реставрації є критично важливим для збереження автентичності пам’ятки, оскільки всі елементи взаємопов’язані. Будинок Київського війта є унікальним прикладом збереженої житлової архітектури кінця XVII століття в столиці. Протягом своєї історії він слугував резиденцією київського війта, а згодом став богадільнею для людей похилого віку та незаможних. Пізніше тут розмістили школу та сиротинець, а в радянський період будівлю перетворили на комунальні квартири. Цей калейдоскоп функцій протягом століть перетворив будівлю на живий архів соціальної та міської історії Києва. Сьогодні будинок виконує роль музею, де відвідувачі можуть дізнатися про стародавній Київ, таємниці Подолу та розвиток благодійності в столиці. Окрім документальної та наукової складової, простір також зберігає міські легенди, які досі живуть навколо цієї пам’ятки. Поєднання академічного контексту з живим міським фольклором робить будинок привабливим як для дослідників, так і для широкої аудиторії. Завершення реставрації під час повномасштабної війни має особливе символічне значення. Культурна спадщина – це не лише матеріальні об’єкти, а й колективна пам’ять, що свідчить про історію міста та ідентичність його мешканців. Збереження таких пам’яток, як Будинок Київського війта, є відповіддю на спроби знищити українську культуру та стерти пам’ять про неї. Кожен відреставрований елемент стає частиною цього спротиву. Поки одні будівлі Подолу відновлюються, інші опиняються під загрозою руйнації через правову невизначеність та брак фінансування. Інформатор Київ повідомляв про критичний стан будинку Вікентія Хвойки на вул. Ігорівській, 9/1: там падають стелі, стіни вкриті тріщинами, а сама будівля роками стоїть пусткою. Ця споруда перебуває під управлінням АРМА через колишнього власника, що потрапив під санкції, і цей юридичний глухий кут унеможливлює будь-які ремонтні роботи. Ситуація є наочним прикладом того, як нерозв’язані питання власності можуть загрожувати безцінним пам’яткам. Водночас є й більш обнадійливі приклади. Нещодавно пам’яткоохоронці забили на сполох щодо ситуації навколо колишнього протезного заводу на Подолі по вул. Фролівській, 4, де риштування несподівано перевищило висоту будівлі на цілий поверх, що насторожило фахівців ДІАЗ “Стародавній Київ”. Департамент охорони культурної спадщини КМДА оперативно відреагував і почав перевірку дотримання умов погодженого проєкту. Цей випадок підкреслює важливість постійного професійного нагляду в межах заповідних зон столиці.
