14 січня 2026 року Шевченківський районний суд Києва ухвалив рішення про скасування арешту на будинок площею 2458 кв. м та земельні ділянки у смт. Козин, які належать бізнесмену Павлу Фуксу, що підлягає санкціям. Загальна вартість цього майна перевищує 213 мільйонів гривень. Раніше ці об’єкти перебували під управлінням АРМА, яке також займається арештованими активами інших осіб, пов’язаних із резонансними справами. Цікаво, що ініціатором зняття арешту став сам Офіс Генерального прокурора. Інформації про оскарження цього рішення у судовому реєстрі немає. За даними Економічної правди, у рамках кримінального провадження 2023 року СБУ заарештувала корпоративні права та рахунки 101 компанії, а також права вимоги за понад 1600 кредитами, разом із понад 240 об’єктами нерухомості та транспортними засобами учасників цієї схеми. Частину активів, зокрема будинок у Козині та прилеглі земельні ділянки, передали в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами. Тепер це майно фактично повернулося до свого власника. У травні 2023 року СБУ оголосила Фуксу підозру за двома напрямами: великі фінансові махінації зі стратегічними державними підприємствами та систематичне ухилення від сплати податків. Слідчі зазначали, що через підконтрольні структури бізнесмен виводив кошти з державних компаній, одночасно створюючи схеми для мінімізації своїх фіскальних зобов’язань. Обвинувачення було кваліфіковане за частиною 3 статті 27 та частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України. Арешт у цій справі охоплював сотні активів по всій Україні. Окрім нерухомості та транспорту, під заморозку потрапили корпоративні права більш ніж ста компаній та боргові вимоги за понад 1600 кредитними договорами. Таке масштабне обмеження активів є рідкісним навіть у найгучніших кримінальних справах і свідчить про те, наскільки розгалуженою, на думку слідства, була фінансова мережа Фукса. Однак скасування арешту одного з ключових об’єктів залишає відкритим питання про подальшу долю решти заморожених активів. Скасування арешту відбулося за клопотанням Офісу Генерального прокурора, який раніше ініціював кримінальне провадження та домагався арешту майна. Цей розвиток подій викликає очевидні запитання: що саме змінилося в позиції прокуратури і чому самі обвинувачі клопотали про зняття арешту. Підозра Фуксу, судячи з відкритих реєстрів, не була відкликана, і кримінальне провадження триває. Павло Фукс, уродженець Харкова 1971 року, відомий як один з найодіозніших підприємців України та Росії. Він є засновником московської девелоперської компанії Mos City Group та партнером Ігоря Коломойського в газодобувному підприємстві “Укрнафтобуріння”. У різні роки Forbes включав його до списку 100 найбагатших українців: у 2021 році він зайняв 67-у позицію з статками $165 млн, а у 2017-му – 24-у з $270 млн. Фукс тривалий час вів бізнес у Росії, зокрема був мажоритарним акціонером Радкомбанку. З 24 червня 2021 року він підпадає під санкції РНБО України, відповідний указ підписав президент Зеленський, а у червні 2024 року санкції були продовжені ще на 10 років. Бізнесмен фігурував у розслідуваннях “Радіо Свобода”, Al Jazeera та програми “Схеми”, зокрема, щодо можливих зв’язків із ФСБ РФ, маніпуляцій з вагонами для київського метро та отримання газових родовищ через непрозорі схеми. Ситуація з майном Фукса в Козині не є поодиноким випадком у практиці АРМА. Агентство неодноразово стикалося з тим, що суди знімали арешти з об’єктів, вже переданих в управління. Наприклад, відомий санаторій “Жовтень” у Конча-Заспі тричі передавався до АРМА, і кожного разу арешт знімався рішенням суду. Агентству досі не вдалося знайти постійного управителя для цього об’єкта, незважаючи на кілька конкурсів. Схожа ситуація склалася і з іншими резонансними активами. Столичний ТРЦ Gulliver повернувся до структур, пов’язаних із реальним власником, незважаючи на передачу в управління АРМА у 2024 році та скандал навколо відбору управителя. Це свідчить про системну проблему: без дієвих механізмів контролю арештовані активи часто залишаються під впливом попередніх власників. Справа Фукса ілюструє цю тривожну тенденцію.
