Створення Національного Пантеону в Києві: ідеї та виклики

У Києві планується створення Національного Пантеону, де будуть поховані українські герої минулого та сучасності. Це стосується політиків, державників, військових, діячів культури та інших. Наразі на робочому рівні розглядається перелік близько 200 осіб, підготовлений спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Основна мета цього некрополя – об’єднати націю та продемонструвати образ сильної, єдиної України. Про цю ініціативу повідомив у Facebook Вахтанг Кіпіані, один з творців Національного військового меморіального кладовища, військовослужбовець і колишній головний редактор ресурсу Історична правда. Він зазначив, що 27 березня 2026 року в Офісі президента відбулася нарада з цього питання за участю керівника ОП Кирила Буданова. Першою ідеєю було створити Пантеон на території НВМК, але ця пропозиція не отримала загальної підтримки. Кіпіані пояснив, що має бути окремий меморіал у центрі Києва, оскільки ця земля не повинна бути під охороною ЮНЕСКО чи іншими обмеженнями. Один з варіантів локації, запропонований істориком, – це Чернеча гора у Каневі, біля могили Тараса Шевченка, але й ця пропозиція не була підтримана. Також обговорювалося, хто має бути похований у Пантеоні, зокрема, серед тих діячів, які поховані за кордоном. Наразі жодних списків не існує, але спікер Стефанчук підготував список близько 200 осіб, з яким поки що не вдалося ознайомитися. Необхідно продумати критерії для визначення, хто з політиків, державників, військових та діячів культури має право бути похованим на головному кладовищі країни. Це місце має примирити націю та відобразити образ сильної, єдиної України, країни великої культури та воїнів. Кіпіані зазначив, що серед пропозицій – командир історичного кінного полку Чорних запорожців Армії УНР (1918–1920) полковник Петро Дяченко, провідники ОУН – Степан Бандера, похований у Мюнхені, та Андрій Мельник, що спочиває в Люксембурзі, а також головний отаман Армії УНР Симон Петлюра, похований у Парижі. Ще одне питання – як має виглядати Пантеон: чи потрібно переносити надгробки, чи сучасні скульптори створять нові. Раніше було багато декларацій, але справа залишилася за реалізацією. Нагадаємо, що в лютому 2024 року Інформатор повідомляв про можливий Пантеон Національних Героїв поряд з Києво-Печерською лаврою. Ця нова святиня, за задумом, об’єднає простір від станції метро “Арсенальна” через Національний музей Голодомору-геноциду та Лавру до Національного музею історії України у Другій світовій війні. Простір навколо Лаври також може отримати нове значення, ставши місцем для духовних практик та дискусій між різними конфесіями. У лютому 2026 року ми також повідомляли про завершення судового розгляду щодо законності передачі Мархалівського лісу для створення НВМК. Верховний Суд визнав розпорядження столичної обладміністрації, яким природоохоронну територію передали держустанові, незаконним. Однак тепер виникає ще більше запитань: як сталося, що чиновники санкціонували рубку лісу та поховання на цій території, хто ухвалював рішення продовжити будівництво, коли земельна ділянка вже була предметом судового розгляду, і чи понесе хтось відповідальність за знищення понад 35 га лісу.

Більше від автора

Весняні толоки в Києві: молодь долучається до благоустрою

Виставка про НАТО в київському метро: історія та сучасність