У четвер 26 лютого 2026 року після повернення на посаду гендиректора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко розповів, що частина приміщень і новобудов на території Лаври досі контролюється Українською православною церквою. Він наголосив, що права монахів УПЦ залишаються збереженими, а держава працює над юридичним оформленням передачі об’єктів ПЦУ. Стан деяких будівель ускладнює цей процес, а повна інвентаризація допоможе ухвалити рішення про їхнє майбутнє.
Після повернення на посаду генерального директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко детально пояснив в інтерв’ю виданню Главком, що нині відбувається з об’єктами, які раніше використовувала УПЦ, та що залишилося під її контролем. За його словами, на території Лаври перебуває близько 140 представників громади УПЦ. Водночас він наголосив, що примусового виселення немає.
Те, що монахів УПЦ викидають із Києво-Печерської лаври, – абсолютно неправда, їхні громадянські права збережені, – зауважив Остапенко.
Посадовець також розповів про масштаб новобудов, які з’явилися на території комплексу за попередні роки. За його словами, йдеться приблизно про 17 об’єктів, зведених переважно до 2020 року. Частину з них він описав досить різко.
Це фактично конюшні, ангарні споруди, які спотворили сприйняття Києво-Печерської лаври. Вони зведені з грубим порушенням законодавства, – додав він.
Деякі об’єкти, зокрема овочесховище та склад тари, були оформлені ще за часів урядів Миколи Азарова та Віктора Януковича. Частина споруд нині перебуває в аварійному або занедбаному стані. Передача ж майна Православній церкві України, за словами Остапенка, ускладнюється як судовими процесами, так і технічним станом будівель.
Деякі об’єкти, які все ще використовуються Московським патріархатом, у настільки занедбаному стані, що виникає питання, чи є взагалі сенс їх передавати ПЦУ, – зауважив Остапенко.
Він підкреслив, що заповідник планує провести повну інвентаризацію території, після чого буде ухвалено рішення щодо подальшої долі споруд — частину можуть демонтувати, інші адаптувати під потреби заповідника чи релігійних громад. Він наголосив, що остаточні рішення щодо передачі майна та подальшого використання об’єктів будуть ухвалені після завершення судових процедур.
