У Києві виставили на продаж будівлю колишнього хімкорпусу КПІ, розташованого на Лук’янівці. Чималу споруду у стилі конструктивізму 1930-х років, з неокласичною декоративною колонадою, готові передати покупцеві за 4,5 млн доларів. Зараз всередині розташований Київський міжгалузевий інститут підвищення кваліфікації та дрібні орендарі. Оголошення про продаж будівлі колишнього хімічного корпусу КПІ по вул. Дмитрівській, 71 неподалік від ст.м. Лук’янівська було виставлене нещодавно на профільному майданчику. Там зазначена загальна площа споруди у понад 4 тис кв.м, є дані про паркомісця (близько 30 у дворі). Стан внутрішніх приміщень описується, як “частковий ремонт”, а висота стель становить від 3 до 4 метрів – вище просто неможливо. “Ідеально під готель, бізнес-центр. Можна окремо придбати перший поверх”, – зауважує рієлтор у оголошенні. Ціна будівлі складає 4,5 млн доларів, що є досить помірним для споруди з такою квадратурою. Втім, придбавши її, новий власник отримає не лише аналог “червоного корпусу”. Споруда – яскравий приклад київського конструктивізму, ба більше – справжня архітектурна перлина столиці. Зведена у кінці 1920-х – на початку 1930-х, коли Київ активно розбудовувався, повернувши собі статус столиці радянської України, вона мала стати частиною комплексу адміністративних і навчальних будівель, що планували звести по вул. Дмитрівській. Їй ще й пощастило: будинок зберігся під час війни й став архітектурною домінантою вулиці, у кварталі між Дмитрівською та Старовокзальною. Будівля має цікаву “родзинку”. Її архітектори, обравши за стиль конструктивізм, вирішили надати фасаду парадності за допомогою напівкруглого ризаліту з потужними колонами доричного ордера. Така комбінація сучасного та класичного стилю була характерною для перехідного періоду радянської архітектури напередодні сталінського ампіру. У радянські десятиліття червоний будинок неодноразово змінював підпорядкування. Від початку його існування тут проводили інженерні та економічні курси, діяли вечірні школи для робітників, а в окремі роки – культурно-просвітницькі гуртки. У 1960-ті-70-ті там розташовувався хімкорпус КПІ. Завдяки своїй архітектурі та зручному плануванню будівля добре пристосовувалася до нових потреб: у ній працювали лекційні зали, бібліотеки, кабінети для практичних занять.
