У Шевченківському районі Києва, на вул. Лисенка, 6 продають історичну 4-поверхову будівлю, де колись містилося Управління Центральної залізниці. Її звели у 1888-1889 роках архітектори Олександр фон Гоген і Валер’ян Куликовський, цікаво, що довжина коридорів всередині перевищує 1 кілометр. Нині ж за споруду просять 6 млн доларів. Оголошення про продаж історичної споруди Управління Центральної залізниці було виставлене днями на одному з безкоштовних профільних майданчиків. У ньому зазначено, що загальна площа будівлі складає понад 2 тис “квадратів”, вона має два входи, залізобетонні перекриття. А на додачу до споруди новий власник отримає ще й бомбосховище та парковку на 15 автівок. “Будівля ідеально підходить для посольства, консульства, представництв міжнародних організацій, офісу компанії, штаб-квартири. А також бізнес-центру, клініки, освітніх закладів чи банку”, – зазначив у оголошенні рієлтор. Також відомо, що територія будівлі охоронювана, до неї підведені усі міські комунікації. Земельна ділянка під нею площею 15 соток перебуває “у користуванні”. За всю споруду власник хоче отримати 6 млн доларів. А ще, рієлтор сам зауважує: споруда непроста й має свою історію. Це – не перебільшення. Будинок нового Управління Центральної залізниці (колишня Південно-Західна – Ред.) почали будувати у квітні 1888-го, і це було найбільше будівництво у місті – щодня на об’єкті працював величезний натовп у 1 тисячу чоловік. Архітекторами були Олександр фон Гоген та Валер’ян Куликовський, підрядні роботи виконував Іван Єрохін (один з найпотужніших забудовників того часу). Власне, сам будинок у цегляному стилі мав три з’єднані між собою флігелі, два внутішніх дворики з вишуканими фонтанами. Цоколь звели з граніту, який привезли з Волині, а жовту цеглу взяли з місцевих, київських, заводів. Зважаючи на зростання логістичних потреб, залізниця переживала різкий злет – тож вона потребувала збільшених штатів. Всередині будівлі було 194 приміщення, а довжина коридорів становила понад 1 км. Площа будівлі – майже 5 тис кв.м (за тогочасними мірками – просто палац). Архітектори створили й унікальні інтер’єри: зал засідань на 2-му поверсі звели у стилі ренесансу, а кабінет начальника залізниці – у стилі Людовіка XVI. Гігантську споруду опалювали 200 печей, дрова для яких подавали з підвалу спеціальними електричними підйомниками. А для освітлення зробили свою міні-електростанцію. Головний офіс Південно-Західної, потім, вже за часів незалежності – Центральної залізниці слугував своїй меті понад 100 років. Остаточно залізничники з’їхали з нього у 2001 році, за часів Георгія Кирпи, коли будівля вже не відповідала своїм задачам. Відтоді вона була у приватних руках і слугувала за офіси. А нині вона стоїть пусткою – судячи зі світлин у оголошенні, принаймні частина її приміщень вільна від меблів (та, судячи з усього, – історичних інтер’єрів).
