Столичні орендарі нерідко дізнаються про борги власника квартири вже після передоплати, коли на порозі з’являються виконавці. Рієлтор, який отримує комісію за угоду, зазвичай не перевіряє фінансову історію орендодавця і тим більше не попереджає про неї орендаря. У Києві, де орендний ринок є найбільшим у країні, така недбалість посередників може дорого коштувати людям. Водночас перевірити власника як фізичну особу можна самостійно за лічені хвилини ще до передачі грошей.
Типова ситуація виглядає так: орендар знаходить «ідеальну» квартиру, власник справляє приємне враження, але просить оплату одразу за кілька місяців наперед, пояснюючи це терміновим виїздом за кордон. Рієлтор квапить із підписанням і забирає свою комісію. Після цього гроші вже передані, речі занесені, а через тиждень у двері можуть постукати виконавці або комунальники через борги господаря. Орендар не зобов’язаний погашати чужі борги, однак може зіткнутися з їхніми наслідками: через заборгованість власника в квартирі можуть відключити комунальні послуги, а сам орендар ризикує залишитися і без передоплати, і без житла. Зв’язку з власником у цей момент уже немає, бо він перебуває за кордоном. Рієлтор, який отримав комісію, до цього конфлікту вже не має стосунку.
На тлі таких історій на сайті Кабміну зареєстрували петицію №41/010590-26еп про законодавчу заборону рієлторів та агентств нерухомості. Вона стартувала 11 серпня. За даними аналітичної платформи Є-дані, в Україні офіційно рієлторську діяльність зазначають 14 338 підприємств та ФОПів.
Ця цифра здається не дуже великою, хоча на столичному ринку оренди складається враження, що посередники трапляються майже всюди. Причина в тому, що багато рієлторів працюють неофіційно, не сплачують податки та не несуть жодної відповідальності за свою діяльність. До того ж вони рідко перевіряють власників і об’єкти нерухомості, а часто навіть не знають, як це зробити.
Під час оренди житла нотаріус зазвичай не залучається, а рієлтор не бере на себе жодної юридичної відповідальності за угоду. Агент не зобов’язаний перевіряти фінансову чи юридичну чистоту орендодавця і на практиці робить це вкрай рідко, оскільки його головна мета — закрити угоду та отримати комісію.
Базовий аудит власника як особи можна провести за кілька хвилин ще до того, як віддати завдаток або оплату за перший і останній місяці. Для цього достатньо ІПН або номера документа та ПІБ людини.
Для швидкої перевірки фізичних осіб також можна скористатися Telegram-ботом Є-дані. Для зручності в рядку пошуку Телеграму можна ввести @e_dani_bot і одразу почати користуватися.
Водночас важливо розуміти межі такої перевірки. Інформація про права власності та арешти на сам об’єкт нерухомості у відкритих сервісах доступна лише платно по замовленню в ЦНАПі. Такі дані також звіряються через нотаріуса, але в оренді він, як правило, участі не бере. Варто також враховувати, що і нотаріус, і рієлтор юридично є суб’єктами первинного фінансового моніторингу. Детальний розбір цієї теми, як зазначено, вийде в наступних матеріалах на сайті Інформатора.
Коли власник квартири виїжджає за кордон і перестає виходити на зв’язок, усі наслідки його боргів лягають на людину, яка живе в квартирі. Виконавці приходять за адресою фактичного проживання, а не за кордон. Рієлтор, який отримав гроші за угоду, на цей момент уже не має жодного стосунку до конфлікту.
Саме тому перевірка орендодавця як особи — це не бюрократична формальність, а спосіб убезпечити себе від чужих судових справ і стягнень. Повний розбір ризиків під час оренди житла та детальний алгоритм самостійної перевірки власника можна прочитати в матеріалі на edani.ai.
Раніше Інформатор повідомляв, що Кабмін з червня змінив правила оренди житла: тепер нотаріуси мають повідомляти податковій про посвідчені договори оренди в електронній формі того ж дня. Також видання писало, що 30 тисяч нових клієнтів-ВПО почали тиснути на ринок нерухомості, а житлові ваучери для переселенців уже змінюють регіональні ціни на нерухомість.
