На порталі електронних петицій Київської міської ради зареєстрували звернення з вимогою запровадити автоматичну компенсацію мешканцям за кожну хвилину затримки комунального транспорту та за аварійні відключення води.
Автори ініціативи наголошують, що нині кияни оплачують проїзд і комунальні послуги, однак у разі збоїв у графіку чи аварій усі втрати несуть лише пасажири й мешканці. Водночас комунальні підприємства, за їхніми словами, не мають жодної фінансової відповідальності.
Петиція ще не набрала необхідного порогу голосів для розгляду міською владою. Водночас кияни вже знайшли слабке місце в іншій новації транспортної системи — пересадковому QR-квитку, який запрацював з 1 серпня.
У зверненні пропонують створити через застосунок «Київ Цифровий» систему цифрової компенсації «Хвилина за хвилину». За задумом авторів, якщо інтервал руху наземного транспорту чи метро перевищить затверджений графік більш ніж на 10 хвилин з вини підприємства, пасажиру мають автоматично повернути вартість проїзду та нарахувати мікрокомпенсацію на міську картку.
Окремо автори петиції акцентують на джерелі фінансування таких виплат. Вони вважають, що компенсації мають здійснюватися виключно з преміальних та спеціальних фондів оплати праці керівного складу відповідних комунальних підприємств — «Київпастрансу», «Київського метрополітену» та «Київтеплоенерго». На їхнє переконання, це покладе відповідальність за збої безпосередньо на керівництво підприємств, а не на міський бюджет чи самих пасажирів.
Петиція з’явилася на тлі підвищення транспортних тарифів у Києві з 1 серпня, коли одночасно почав діяти новий пересадковий QR-квиток вартістю 60 гривень. Він дає право на необмежену кількість пересадок між видами транспорту протягом 90 хвилин, однак його реальна користь залишається під питанням. Більшість киян за одну поїздку користуються максимум двома видами транспорту, тому переплачувати за гіпотетичну третю чи четверту пересадку немає сенсу.
Найгостріше проблему завантаженості та недосконалості транспортної мережі відчувають мешканці найвіддаленіших районів, де немає метро і всі поїздки залежать від наземного транспорту. Саме тому ідея автоматичної компенсації за затримки може знайти найбільший відгук серед пасажирів таких масивів, які й без того витрачають на дорогу найбільше часу та коштів.
Раніше Інформатор повідомляв, що пересадковий QR-квиток запровадили в Києві з 1 серпня, однак реальний попит на нього залишається під питанням: його ціна фактично дорівнює двом повним оплатам проїзду, а сценаріїв із трьома видами транспорту за 90 хвилин у щоденному житті киян практично немає. Також ми писали, що найбільш завантажені маршрути громадського транспорту зосереджені на Троєщині, де понад 300 тисяч мешканців щодня залежать від наземного транспорту через відсутність метро.
