Поліція Києва 10 серпня повідомила про підозру 34-річному киянину, який роками переслідував жінок після знайомства з ними у громадських місцях. Чоловіка, відомого як Вітя, оголосили у розшук, оскільки з лютого 2024 року він перебуває за кордоном.
За даними слідства, упродовж майже дев’яти років фігурант незаконно збирав, накопичував, зберігав і використовував конфіденційну інформацію щонайменше одинадцяти жінок. Отримані дані він застосовував для тривалого переслідування потерпілих і втручання в їхнє приватне життя.
Як повідомили правоохоронці, з 2017 року чоловік знайомився з жінками у громадських місцях і брав у них номери телефонів нібито для подальшого спілкування. Коли жінки припиняли контакт, він не залишав їх у спокої роками.
Використовуючи незаконно збережені персональні дані, підозрюваний телефонував із різних номерів, надсилав повідомлення з численних акаунтів у месенджерах і намагався відновити зв’язок із потерпілими. Крім того, він несанкціоновано намагався увійти до облікових записів онлайн-банкінгу, месенджерів, служб доставки, сервісів таксі та інших електронних ресурсів жертв. За даними слідства, фігурант зламував їхні акаунти в банківських застосунках, месенджерах і сервісах таксі та доставки.
В окремих випадках чоловік користувався сторонніми акаунтами для спілкування, надсилав повідомлення з погрозами, оформлював замовлення та доставки на ім’я потерпілих. Також він демонстрував обізнаність про їхнє місцеперебування та інші відомості приватного характеру, чим залякував жінок і посилював тиск на них.
Слідчі задокументували системний характер його дій: він не обмежувався разовими контактами, а роками відстежував потерпілих через різні цифрові канали. Саме тому поліція веде його активний розшук, адже підозрюваний перебуває поза межами України.
Раніше Інформатор повідомляв, що Велика Палата Верховного Суду заборонила роботодавцям таємно прослуховувати телефонні розмови працівників без їхньої згоди. Це рішення також стосується захисту приватного життя людини від стороннього втручання без відповідних правових підстав.
Також ми писали про те, як зловмисники використовують методи соціальної інженерії, щоб маніпулювати людьми та отримувати доступ до їхніх особистих даних і коштів. Такі схеми, як і випадок кіберсталкінгу, показують, наскільки вразливими є персональні дані українців у цифровому просторі.
