Засновник компанії KAN DEVELOPMENT Ігор Ніконов закликав забудовників висаджувати у дворах не молоді саджанці, а вже сформовані дорослі дерева з розвиненою кроною, попри значно вищу вартість такого рішення.
За його словами, Київ роками втрачає зелені насадження — лише на Хрещатику вже не вистачає близько половини каштанів, через що місто дедалі більше нагрівається. Ніконов наголосив, що звичному саджанцю потрібно десять-п’ятнадцять років, щоб дати відчутну тінь, тоді як людям комфорт потрібен уже зараз. Саме тому його команда одразу закладає в проєкти дорослі дерева та воду як інженерний інструмент охолодження, а не просто елемент естетики.
У колонці на NV забудовник пояснив причини надмірної спеки в столиці та навів приклади інших мегаполісів, які вже впроваджують рішення проти “міського острова тепла”. Він зазначив, що щільна забудова з голим асфальтом удень накопичує сонячну енергію, а вночі повільно її віддає, не даючи місту охолонути.
Ніконов також додав, що двір без автомобілів на поверхні має велике значення, адже прибрати джерело перегріву — розжарений асфальт — ефективніше, ніж боротися з наслідками спеки. За його спостереженнями, найгарячіші точки Києва зафіксовані на Оболоні, Осокорках, Троєщині, у центрі та нових масивах, де рівень озеленення ледь дотягує до 10-35 відсотків.
Як приклад він навів Париж, який після рекордної спеки 2019 року побудував мережу з понад 1400 “острівців прохолоди” та масово висаджує нові дерева. Також Ніконов згадав Сеул, де демонтували естакаду й відновили історичну річку. Після цього повітря вздовж набережної влітку стало на кілька градусів прохолоднішим, а забудова навколо подорожчала.
За словами Ніконова, столичний “Київзеленбуд” торік висадив понад 7 тисяч дерев і облаштував перші дощові сади, але в масштабах усього міста це поки лише точковий крок. Водночас те, яким буде мікроклімат конкретного двору, насамперед залежить від того, як квартал спроєктований ще на етапі генплану.
Раніше Інформатор повідомляв, що аналітики ЛУН створили мапу спеки Києва, яка показала: деякі мікрорайони столиці розжарюються до +47°C через щільну забудову склом і бетоном та відсутність дерев. Найбільше тепла притягують лівий берег і нова забудова на правому берегу міста.
Також ми писали, що на початку серпня київську владу вже закликали прибрати комунальників з вулиці через екстремальну спеку, коли термометри в місті показували до +36°С. Активіст Юрій Андреєв запропонував меру тимчасово відправити працівників, що працюють просто неба, у вимушену перерву зі збереженням зарплати.
