У середині липня вода в річці Либідь, яка тече бетонним руслом через декілька районів Києва та впадає у Дніпро, набула яскраво-салатового кольору. Точна причина цієї метаморфози наразі невідома, однак є кілька логічних припущень.
Про зміну кольору води в Либеді, що протікає Солом’янським, Шевченківським та Голосіївським районами Києва, вдень у вівторок, 21 липня 2026 року, повідомили столичні Telegram-канали. У дописах опублікували світлини, на яких видно, що вода справді стала яскраво-зеленою, майже салатовою.
Одна з гіпотез полягає у скиданні до Либеді теплоносія у великій кількості з міських теплових мереж. Така вода містить спеціальний барвник зеленавого кольору, який використовують для виявлення пошкоджень у тепловій системі міста. У такому випадку теплоносій міг потрапити до річки або навмисно, якщо його вирішили злити в русло, або випадково — через прорив у системі.
Інше можливе пояснення — природне «цвітіння» води. Йдеться про кратне збільшення у воді мікроорганізмів, що містять хлорофіл і активно розмножуються за сприятливих умов. Їх також називають ціанобактеріями. Для їхнього розвитку потрібні умови, які нині є у Києві: температура води вища за +20°С, сонячна погода та слабка течія або її відсутність.
Такий сценарій теж виглядає можливим, адже річка Либідь є однією з найбільш забруднених водойм у столиці, а саме для таких річок і озер характерне цвітіння. У цьому процесі важливу роль відіграє антропогенний фактор, тобто вплив людини: забруднення води сполуками азоту, фосфору та фосфатними мийними засобами. Усе це провокує стрімкий, навіть вибуховий, ріст водоростей.
Варто зауважити, що вода, забруднена токсинами, є небезпечною. Такі водорості можуть виділяти у воду ціанотоксини, які за своєю отруйністю наближаються до отрути блідої поганки. Купання у такій воді може спричинити алергічні реакції, подразнення слизових оболонок і шкіри, а ковтання — розлади травлення.
Нагадаємо, нещодавно Інформатор писав, що на Київщині зафіксовано масовий скид нечистот у річку Бучанку. Він відбувається з каналізаційно-насосної станції міста Буча, просто за 20 метрів від мосту між Бучею та Ірпенем. Місцеві активісти встановили точне місце скиду та показали справжні обсяги забруднення річок і, зрештою, Київського водосховища — це, без перебільшення, мегалітри каналізаційних стоків, або ціле море за останні роки.
Також ми розповідали, що Київське море суттєво страждає від ведення бойових дій. Падіння «Шахедів» чи й ракет у воду не додає водоймі екологічної стійкості, однак справжнє лихо сталося через затоплення аграрних угідь на Київщині. До водосховища змило з ріллі величезні обсяги добрив, а наслідком цього стало зменшення у воді кисню, її цвітіння й замор риби, що залежна від цих та інших факторів.
