У Facebook-пабліку, присвяченому історії Києва, між киянами розгорілося гостре обговорення майбутнього барельєфа “1917” — одного з чотирьох, встановлених на станції метро Майдан Незалежності.
Барельєф розміщений на одній із технічних шафок. У червні 2016-го його вже декомунізували: комуністичні символи — серп і молот, а також гасло “Вся власть советам” — закрили спеціальною металевою “заплаткою”. Тепер предметом дискусії стала сама дата. У жовтні 1917-го в Росії відбулася революція, однак дехто пропонує інше трактування цього напису.
“Фотозагадку”-нагадування у пабліку “Фотозагадки Києва з минулого” на Facebook оприлюднила користувачка Йола Таркіл. Вона опублікувала фото барельєфа із заплаткою та зауважила, що для Києва це виглядає як когнітивний дисонанс, адже всі знають, що саме приховано під металевою накладкою. Ситуацію вона також назвала “маразмом”, не уточнивши, чи йдеться про необхідність прибрати заплатку, чи сам барельєф. Саме так влада вчинила на інших станціях, де оздоблення не мало такої цінності та підпадало під дію закону про декомунізацію.
У відповідь частина киян почала наділяти дату на барельєфі іншим змістом. Зокрема, Віктор Петрук написав, що у березні 1917-го в Києві була створена Центральна Рада. Після Жовтневого перевороту, зазначив він, вона ухвалила Третій Універсал, проголосивши незалежність України й утворивши тим самим УНР. Натомість у відповідь пролунала думка, що історію своєї країни змінити не можна, а події в Петрограді є її частиною незалежно від ставлення патріотично налаштованої частини містян.
“Дисонанс – це коли там портрет Бандери причеплять. А в даному вигляді якраз все органічно: це символ тих, хто збудував (метро)”, – зауважив Ігор Рибчинчук. – “Є варіант помститися комуністам – не користуватися їхнім метро. Сідайте на волів і погнали”, – зіронізував Євген Александров.
Учасники обговорення згадали й інші приклади. На станції метро Палац України ще у 2024-му демонтували мозаїчне панно із зображенням червоноармійця, а також написи “РККА 1918” і радянські зірки. Радянську символіку також прибрали на станціях Героїв Дніпра, Політехнічний інститут, Шулявська, Берестейська та Лісова. Барельєф на Майдані зберігся саме завдяки своїй художній цінності.
Автором барельєфа є радянський скульптор-монументаліст Олександр Налбандян. Станцію відкрили 17 грудня 1976 року під назвою “Площа Жовтневої революції”, а її оформлення мало яскраво виражений радянський ідеологічний характер.
