Столичні поліцейські обходять будинки та роздають пам’ятки про нові шахрайські схеми, щоб застерегти мешканців міста, особливо людей похилого віку. Основною мішенню аферистів залишаються пенсіонери. Під психологічним тиском і погрозами вигаданих кримінальних проваджень їх змушують показувати домашні заощадження та передавати готівку.
Детальний опис цієї схеми та алгоритм дій у разі підозрілих дзвінків оприлюднила поліція Києва. Якщо раніше зловмисники видавали себе за працівників Пенсійного фонду та виманювали персональні дані через фейкові сайти, то тепер вони змінили тактику. Тепер шахраї грають на страху перед державними структурами й представляються нібито співробітниками СБУ.
Схема складається з кількох послідовних етапів. Спочатку пенсіонеру телефонують і повідомляють про нібито відкрите кримінальне провадження. Поясненням стають онлайн-покупки ліків або біодобавок: аферисти стверджують, що придбана продукція нібито виготовлена в РФ, а отже, покупець фінансував війну росії проти України. Людина на іншому кінці дроту називається співробітником СБУ або Національної поліції, повідомляє прізвище та звання. Часто для більшої довіри використовуються реальні імена діючих посадовців.
Після цього тиск посилюється. Через месенджери зловмисники надсилають підроблені повістки-виклики на допит, стилізовані під офіційні документи правоохоронних органів. Найнебезпечнішим етапом стає відеодзвінок. Під тиском людина погоджується на «обшук по відеозв’язку» і показує свої заощадження. Далі жертву залякують кримінальною відповідальністю та вимагають передати або «задекларувати» кошти.
Правоохоронці наголошують, що справжні поліцейські та співробітники СБУ не телефонують громадянам із вимогами передати або перерахувати гроші. Жоден справжній співробітник СБУ, поліції чи НАБУ не вимагатиме віддати кошти на перевірку. Також вони не просять переказувати гроші на рахунки, не вимагають передати готівку кур’єру та не збирають банківські паролі або коди з SMS.
У разі підозрілого дзвінка необхідно негайно припинити розмову, не повідомляти особистих даних, не виконувати жодних фінансових операцій, зв’язатися з рідними та повідомити про подію на спецлінію 102 або 112.
У березні 2026 року в Києві викрили зловмисників, які, видаючи себе за працівників Служби безпеки України, забрали у пенсіонерів 8,6 млн гривень «на перевірку». Серед постраждалих — народна артистка України та колишній прем’єр-міністр. Обоє потерпілих отримували дзвінки в месенджерах, де аферисти надсилали підроблені повістки та проводили «відеоперевірки» коштів. Від початку 2026 року в Києві затримали 17 виконавців, більшість із яких — молоді чоловіки.
За даними української поліції, організатори схеми перебувають на території Росії, на що вказує цифровий слід. Російські спецслужби використовують клієнтські бази онлайн-магазинів, щоб отримувати персональні дані. Шантаж відбувається під вигаданими приводами з погрозами кримінальної відповідальності.
Псевдоспівробітники СБУ — лише один із різновидів цифрового шахрайства. В Україні злочинці також представляються працівниками банків і повідомляють, що старий банківський застосунок більше не працює. Після цього вони надсилають фішингові посилання для завантаження програми нібито з офіційного чат-бота в одному з месенджерів. Кіберполіція радить завжди самостійно телефонувати на офіційний номер банку, зазначений на картці, а не виконувати інструкції невідомого «оператора».
Спільною рисою таких схем є психологічний тиск: зловмисники навмисно вимагають діяти швидко та забороняють розповідати про дзвінок рідним. У Instagram поширилася ще одна схема, коли злочинці погрожують заблокувати сторінку та вимагають перейти за посиланням. Держспецзв’язок наголошує, що будь-яка вимога «нікому не кажіть» є головною ознакою шахрайства.
