Вчені дослідили забруднення радіоактивними ізотопами цезія і стронція у водоростях, річкових рослинах і рибах, що мешкають у Київському морі. Раніше Інформатор уже писав, що у водосховищі над столицею досі залишається 90 млн тонн радіоактивного мулу, а найбільша небезпека від нього зосереджена на правобережжі через особливості річкового дна і течій. Тепер оприлюднено дані про рівень забруднення річкових рослин і риб.
Інформація міститься у науковій роботі, яку вже цитував Інформатор. Її авторами є старший науковий співробітник Інституту рибного господарства НААН Дмитро Христенко, його колеги Наталя Колесник та завідувачка лабораторії Марія Симон, а також фахівець з іхтіології й гідроекології НУБіП Ганна Котовська. Робота датована 2021 роком, однак малоймовірно, що наведені в ній дані за останні п’ять років зазнали суттєвих змін.
Дослідники встановили, що у великих багатоклітинних водоростях і рослинах з часом знижується рівень забруднення цезієм, тоді як вміст стронцію зростає. Від часу катастрофи на ЧАЕС у аїрі звичайному вміст цезію зменшився більш ніж у 180 разів, тоді як вміст стронцію — лише “більш, ніж удвічі”. У вузьколистому рогозі цезію стало менше у 80 разів, а стронцію — лише у 22 рази.
“Найменший вміст цих ізотопів – у рослинах із плаваючим листям, тоді як найбільший вміст стронцію зафіксовано у занурених, а цезію – у повітряно-водних рослинах… Найбільш забрудненим стронцієм є рдесник пронизанолистий та очерет звичайний, що активно осаджують карбонат кальцію на своїй поверхні”, – зауважили вчені.
Іхтіофауна, тобто риби, зазнає найбільшого радіоактивного забруднення від донних відкладів. Опромінення від води вчені оцінюють у менше, ніж 0,1%, “інкорпорованих” радіонуклідів, отриманих з появи на світ, — у 10%, а решта 89,9% припадає на наслідки життя поблизу мулу. Саме тому найбільш забрудненими називають карасів та линів. Найменше радіонуклідів виявили у судаках і товстолобах, що мешкають ближче до поверхні Київського моря.
“Окрім способу життя, величезну роль відіграє й те, на якій саме ділянці акваторії найтриваліше мешкала певна конкретна популяція”, – додають дослідники. Вони підкреслюють, що дві особини одного й того ж виду з різних частин водосховища можуть відрізнятися за ступенем забрудненості до 10 разів.
Нагадаємо, днями Інформатор повідомляв, що київські вчені підготували наукову роботу з відповідями на найпоширеніші запитання про забруднення Київського моря радіонуклідами. За цими даними, у донних породах досі міститься близько 90 млн тонн радіоактивного осаду. Його більша частина залягає на глибині 15 см під нашаруваннями піску, а подекуди виходить просто на поверхню дна водойми. Інформатор вивчив цей матеріал і підготував короткий огляд у форматі “питання-відповідь”.
Також повідомлялося, що розпал курортного сезону обернувся для Київського моря екологічною проблемою: водосховище вкрилося характерним нальотом блідо-смарагдового та біло-блакитного кольору. Відпочивальники б’ють на сполох і масово публікують фотографії тривожного стану водойми у соціальних мережах. Купатися у Київському морі зараз не рекомендують.
