Київська міська влада звертається з вимогою терміново провести засідання Ради національної безпеки і оборони, щоб розглянути спільні дії для виконання Комплексного плану стійкості столиці. У КМДА заявляють, що держава не дотримується ключових домовленостей, зокрема щодо фінансування у пропорції 50/50, через що під загрозою опинився осінньо-зимовий, у тому числі опалювальний, період. Про це особисто заявив Віталій Кличко. На тлі того, що наближається середина літа, це свідчить про перехід міського голови до більш жорсткої позиції, адже Києву потрібні термінові відновлювальні роботи.
Про реальний стан відновлення спроможностей Києва в частині опалення та захисту об’єктів критичної інфраструктури міський голова повідомив у соцмережах 6 липня 2026 року. Він нагадав, що Комплексний план стійкості Києва презентували на засіданні РНБО 3 березня 2026 року. Тоді Кабінет Міністрів затвердив плани стійкості для всіх регіонів і великих міст, однак Київ став єдиним винятком і до цього переліку не потрапив.
Столицю зобов’язали доопрацювати документ і подати його повторно. Якщо в інших регіонах плани підписували начальники обласних військових адміністрацій, то щодо Києва РНБО наполягала на особистому затвердженні документа міським головою. Київрада ухвалила цей план 10 березня 2026 року, після чого його передали до РНБО та Кабміну.
Як стверджує міська влада, відтоді реальних результатів немає. Попри узгоджену модель фінансування 50 на 50, коштів від держави на ключові проєкти енергетичної стійкості Києва досі не надійшло. Повідомлення про нібито виділення 10 млрд грн у місті називають непідтвердженими. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко ще в березні заявляла про виділення першого траншу, однак жодного документального підтвердження того, що ці кошти спрямовані саме Києву, місто досі не отримало.
За словами Кличка, столиця не очікує на рішення держави і самостійно фінансує критично важливі заходи для підготовки до зими. Місто вже виконує проєкти загальною вартістю майже 23 млрд грн, а це понад половина вартості всього Комплексного плану стійкості. Йдеться про стратегічні загальнодержавні напрями: інженерно-технічний захист, когенерацію, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації. Крім того, Київ залучає міжнародне кредитування, зокрема від ЄБРР та “Ощадбанку”.
Погодження плану стійкості столиці, на відміну від більшості регіонів, супроводжується не лише технічними труднощами, а й управлінськими суперечностями. Виконання заходів у Києві ускладнює конфлікт повноважень між міською та військовою адміністраціями. У ситуації помітний політичний підтекст.
Паралельно обговорюються і кадрові рішення. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко публічно вказувала на відставання Києва у виконанні низки важливих заходів і заявила про намір ініціювати розгляд питання підготовки столиці до зими на засіданні РНБО. Водночас саме на цьому засіданні можуть розширити повноваження виконувача обов’язків першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва. Йому можуть надати право самостійно ухвалювати фінансові рішення щодо підготовки Києва до зими.
У міській владі наполягають, що політичні маневри слід відкласти. Усі першочергові проєкти разом із необхідним фінансуванням уже визначені та передані РНБО, уряду й Офісу Президента. Без коштів із державного бюджету підготовка до наступного опалювального сезону може суттєво затягнутися.
Ще 3 березня РНБО затвердила плани стійкості для всіх найбільших міст, окрім Києва, якому надали тиждень на доопрацювання. Рішення, ухвалене Київрадою, передбачає виконання заходів до 31 грудня 2026 року на суму 10,69 млрд грн. Ще один пакет на 13,15 млрд грн залежить від пошуку джерел фінансування. Найбільший, третій пакет на 37,80 млрд грн може бути реалізований лише за умови змін до законодавства та залучення центральних органів влади.
До початку нового опалювального сезону залишаються лічені місяці. Уже тепер керівники областей і громад оцінюють плани стійкості з точки зору практичного виконання, нестачі фінансування та жорстких строків. 12 червня під час засідання Координаційного центру прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава спрямовує 67,8 млрд грн на реалізацію планів стійкості регіонів завдяки змінам до державного бюджету. Однак для Києва конкретні суми та відповідальні замовники досі не визначені.
Архітектуру Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст затверджено рішенням РНБО і введено в дію указом президента від 14 березня 2026 року. Йдеться про масштабну систему заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури. Фінансування цієї системи здійснюють спільно держава та громади, а координацію забезпечує спеціальний урядовий центр.
Серед регіонів, які відстають у виконанні планів стійкості, називають Львівську, Івано-Франківську області та Київ. В Асоціації міст України ситуацію з виконанням регіональних планів описали як “відповідальність без грошей”. Саме цей вислів, як вважають у столиці, точно передає проблему, про яку Київ говорить уже кілька місяців.
