Київська мерія оголосила тендер на реставрацію Палацу одружень на Берестейському проспекті, 11 — одного з найвпізнаваніших модерністських символів столиці. Будівлю, яку нещодавно визнали щойно виявленим об’єктом культурної спадщини, після відновлення поділять між ЦНАПом і урочистою залою. Водночас реєстрацію шлюбів у «Бермудському трикутнику» збережуть. Очікувана вартість робіт становить 279 млн грн. Про це детальніше повідомляє Big Kyiv.
У тендерній документації зазначено, що під час реставрації відновлять фасади, оновлять гранітне облицювання цоколю та парадних сходів, а також впорядкують територію навколо споруди. Окремо обіцяють зберегти ковані деталі, різьблення по каменю та гобелени, створені свого часу монументалістами Анатолієм Гайдамакою та Ларисою Міщенко.
На першому поверсі мають облаштувати головний вестибюль, електронну чергу та робочі кабінети фахівців. Другий поверх планують відвести під урочисту залу реєстрації шлюбів, операційні й допоміжні приміщення ЦНАПу, а також конференцзал. Крім цього, розглядається можливість використання підвалу як укриття.
Палац урочистих подій — це будівля Центрального відділу реєстрації актів цивільного стану, зведена у стилі неомодернізму. Вона розташована в Києві на Берестейському проспекті, 11. Наприкінці 1970-х років цю ділянку відвели під забудову центрального відділу РАЦС, який до того містився у Шоколадному будинку на Липках.
Споруду збудували за проєктом архітекторів Вадима Гопкала, Вадима та Ірини Гричин. Урочисте відкриття відбулося 1982 року під час святкування 1500-річчя від заснування Києва. Будівля має трикутний план, через що кияни з іронічним ставленням до шлюбу прозвали її «бермудським трикутником».
Таке планування пояснювали необхідністю спрямовувати потоки учасників церемонії через різні входи та виходи. Архітектура споруди вирізняється вигнутим дахом, що нагадує інші модерністські будівлі Києва — Будинок меблів, Житній та Володимирський ринки. Колись архітектурний ансамбль разом зі сквером був важливим акцентом району, однак багатоповерхова забудова 2000-х років знівелювала задум архітекторів.
Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 11 травня 2010 року будівлю внесли до обліку пам’яток архітектури. У Консультативній раді з охорони культурної спадщини підкреслювали, що Палац одружень є одним із впізнаваних київських об’єктів — «так само знаковим, як Житній ринок». У листопаді 2025 року рада схвалила науково-проєктну документацію його реставрації.
Палац одружень — не єдиний київський об’єкт, якому потрібне відновлення. У столиці також погодили та розпочали реставрацію будівлі ДСНС біля Золотих Воріт — йдеться про споруду колишніх Вищих жіночих курсів на вулиці Олеся Гончара, 55А. На її відновлення виділили 23,67 мільйона гривень, а завершити роботи мають до жовтня 2026 року. Це приклад того, як столиця системно береться за збереження архітектурної спадщини навіть в умовах воєнного часу.
Водночас не всі реставраційні проєкти у Києві минають без ускладнень. Відновлення муру КНУ біля Червоного корпусу затягнулося через неякісний підрядний ремонт 2019 року, після якого тиньк почав відпадати разом із фарбою. Уже колишній ректор університету Володимир Бугров запевняв Інформатор, що мур відновлять, щойно знайдуться фінанси, і виключно силами ліцензованої компанії. Цей випадок показує, що якість реставраційних робіт не менш важлива, ніж сам факт їхнього початку.
