У розпал курортного сезону Київське море зіткнулося з екологічною проблемою: поверхня водосховища вкрилася характерним нальотом блідо-смарагдового та біло-блакитного кольору. Відпочивальники масово поширюють у соціальних мережах фотографії стану водойми та висловлюють занепокоєння. Наразі купатися у Київському морі не рекомендують.
Водосховище вкрилося біло-блакитним нальотом, а ймовірною причиною цього називають аномальну спеку, через яку вода почала цвісти, про що пише видання Big Kyiv. Місцева влада поки не коментувала ситуацію. У соцмережах українці радять утриматися від купання, оскільки вода може бути небезпечною для здоров’я.
Проблема не обмежується лише зміною кольору води. Рівень води помітно знизився, через що вода відступила від звичних берегів і оголила піщані мілини.
Екологи пояснюють, що йдеться про типове літнє явище. Цвітіння води виникає через активне розмноження ціанобактерій, або синьо-зелених водоростей. Вони природно присутні в екосистемі, однак за певних умов їхня кількість досягає критичного рівня.
Для цього, за словами фахівців, мають одночасно збігтися кілька чинників: аномальна спека, застій води та потрапляння хімічних речовин, зокрема домашніх миючих засобів і добрив з полів. Після відмирання ці мікроорганізми починають гнити, забираючи з води кисень. Це часто спричиняє замор риби та появу біля берега неприємного специфічного запаху.
Спека вже вплинула і на інфраструктуру. 30 червня на трасі Київ – Ковель – Ягодин піднялися бетонні плити. 29 червня у Вінниці деформувалися трамвайні колії, а на Київщині “розплавився” асфальт. Аномальна температура одночасно вдарила по всій інфраструктурі регіону.
Водночас Голосіївський ліс, Конча-Заспа, Дніпро та Київське водосховище залишаються на 10-15 градусів прохолоднішими за міські квартали. Про це свідчить дослідження порталу ЛУН, у якому аналізували дані супутників Copernicus Sentinel-3 за 26-29 червня 2026 року. Однак цвітіння води фактично нівелює перевагу водойми як місця відпочинку під час спеки.
Різке обміління водосховища, яке фіксували раніше, пов’язують із неузгодженим управлінням водними ресурсами та енергетичною системою. Такий стан створює критичні ризики для екосистеми Дніпра й загрожує масовою загибеллю біоресурсів у нерестовий період. Водночас цвітіння, на відміну від обміління, безпосередньо залежить від температури, і зупинити його адміністративними рішеннями неможливо.
Київське водосховище є найбільшим у каскаді Дніпровських водосховищ і розташоване в межах Київської та Чернігівської областей. Його створили у 1964-1966 роках для потреб Київської ГЕС, а площа водного плеса становить 922 квадратних кілометри. Навесні цього року водойма пережила різке планове скидання води: рівень знизився майже на два метри, що спричинило мор риби та оголило берег на сотні метрів.
Попри екологічні проблеми, узбережжя Київського моря стало одним із найпопулярніших напрямків відпочинку для киян. Вишгородський район і береги водосховища перетворилися на напрямок преміального відпочинку: тут з’явилися глемпінги, бутик-готелі та котеджні містечка з підігрітими басейнами. Раніше Informator писав про те, як узбережжя стало напрямком елітного екотуризму. Тепер поява нальоту на воді ставить під сумнів курортний потенціал водойми в розпал літнього сезону.
