Депутат Київради Тарас Козак публічно заявив, що повноцінно підготувати енергосистему столиці до наступного опалювального сезону нереально. Між міською владою та урядом країни триває протистояння щодо того, хто несе відповідальність за відставання. Для киян це означає реальний ризик відключень узимку.
Козак, заступник голови бюджетної комісії Київради від фракції “Голос”, в етері “Київського часу” назвав три головні проблеми. Перша полягає в тому, що місту бракує передбаченого фінансування, аби повністю покрити потреби захисту енергосистеми. Друга стосується строків: значну частину проєктів фізично не встигнуть завершити до початку холодів. Третьою проблемою депутат назвав складність розвитку розподіленої генерації.
Окремо Козак розкрив зміст третьої проблеми. Йдеться про заміну великих ТЕЦ системою міні-станцій, які мали б забезпечувати окремі райони міста. Водночас кожну таку міні-ТЕЦ необхідно підключити до електропостачання, водопостачання та газу, а це фактично означає перебудову інфраструктури наново. За словами депутата, реалізувати це до наступної зими просто неможливо.
В уряді натомість покладають відповідальність на міську владу. Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба заявив, що Київ є одним із найбільш фінансово спроможних міст країни. Саме столиця, за його словами, має зробити вагомий внесок у підготовку до опалювального сезону, щоб зменшити навантаження на держбюджет. Кулеба також наголосив, що Київ повинен відігравати ключову роль у цьому процесі.
Минулої зими російські окупанти завдали низку масованих ударів по об’єктах критичної інфраструктури столиці. Дарницька ТЕЦ-4, яка забезпечувала теплом понад 1100 будинків у Дарницькому та Дніпровському районах, після удару 3 лютого зазнала критичних пошкоджень. Українське керівництво визнало, що місто виявилося неготовим до наслідків ворожих атак по енергетиці.
Навесні протистояння між Кабміном і КМДА посилилося через план стійкості. 3 березня президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО, під час якого затвердили плани стійкості для всіх областей і обласних центрів, окрім Києва. Київрада намагалася розглянути цей план ще 9 березня, однак позачергове засідання не відбулося через відсутність кворуму, оскільки депутати фракції “Слуга народу” не з’явилися у повному складі. Лише 10 березня документ підтримали 92 депутати на позачерговому засіданні.
Мер Києва Віталій Кличко публічно відреагував на позицію Кабміну. Він заявив, що держава замість допомоги “постійно підкидає якісь шаради і створює перешкоди”. Кличко також підкреслив, що Київрада схвалила план стійкості столиці.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, своєю чергою, наполягала на протилежному. Вона зазначила, що держава вже виділила майже 4 млрд грн із резервного фонду бюджету. На її думку, відповідальність за відставання лежить на міській адміністрації.
Уряд фіксував відставання і раніше. Кабінет міністрів заявив про недостатні темпи підготовки Києва до наступного опалювального сезону та пообіцяв винести це питання на РНБО. Свириденко поклала відповідальність на міську владу, тоді як держава, за її словами, виконує свою частину роботи. Якщо місто не прискориться, наступна зима може виявитися ще болючішою за попередню.
Суперечки між КМДА та Кабміном тривали і на рівні документів. Віцепрем’єр Олексій Кулеба висловив серйозні зауваження до столиці: комплексний план підготовки до зими тривалий час залишався незатвердженим і не мав чітких графіків виконання. Уряд виділив Києву 2 млрд грн, що утричі менше, ніж просило місто. Поки інші регіони рухалися за графіком, столиця залишалася серед відстаючих.
