У Київському зоопарку з’явився новий мешканець з непростою долею — лемур на ім’я Котик. Цю тварину волонтери зоозахисту привезли з Дніпропетровщини. Спочатку Котика утримували як домашнього улюбленця, але після того, як його власниця виїхала за кордон, лемура залишили на піклування сестри, яка зрозуміла, що не може забезпечити належний догляд за диким звіром. Котику близько 4 років, і хоча він не має фізичних травм, через неналежні умови утримання у нього відсутня соціалізація, характерна для його виду. Наразі лемур проходить 40-денний карантин у ветеринарному шпиталі зоопарку, після чого його чекає складний і тривалий процес адаптації.
Особисто за Котиком вирушили на Дніпропетровщину Марина Попова, керівниця Центру порятунку диких тварин у селі Чубинське поблизу Києва, та Марина Суркова, голова Асоціації зоозахисних організацій України. Жінка, яка вирішила передати лемура, навіть покрила витрати на пальне для волонтерок, що свідчить про її щирий намір допомогти тварині. Порятунок Котика став результатом злагодженої роботи: зоозахисники оглянули умови утримання і незабаром забрали тварину до безпечного місця.
Умови, в яких жив Котик, є типовим прикладом того, що трапляється з дикими тваринами в домашньому утриманні. Вольєр площею 4-5 квадратних метрів у квартирі — це критично малий простір для активного примата, якому в природі потрібно десятки метрів для переміщення, соціальної взаємодії та прояву природної поведінки. Зоозахисники підкреслюють, що люди заводять таких тварин не з поганими намірами, а через елементарну необізнаність — вони просто не усвідомлюють, які потреби та інстинкти мають дикі тварини.
Відсутність соціалізації є однією з найсерйозніших проблем для тварин, які вирощуються в ненормальних умовах. Це означає, що Котик не засвоїв поведінкових патернів, характерних для лемурів: він не вміє взаємодіяти з представниками свого виду, не розуміє природних сигналів спілкування та ритуалів. Подолання цього розладу вимагатиме спеціальної, поетапної роботи зоологів і зазвичай займає значний час. Лише після успішної адаптації тварина зможе нормально співіснувати з іншими лемурами.
Ситуація з Котиком наочно демонструє, чому диких тварин не слід утримувати в домашніх умовах. Основні наслідки для таких тварин можуть бути серйозними. Волонтери та зоологи закликають: якщо людина розуміє, що не може забезпечити дикій тварині належні умови, найкращим і єдино правильним рішенням буде звернення до профільних зоозахисних організацій — і чим раніше, тим краще для самої тварини.
Випадок з лемуром Котиком — не єдиний. Нещодавно зоозахисники звернули увагу на страуса, який утримувався в гаражі в Білій Церкві — дика птиця жила в тісному замкненому приміщенні без доступу до свіжого повітря та сонячного світла. Активісти наголосили, що такі дії можуть порушувати статтю 7 Закону України “Про захист тварин від жорстокого поводження”, і поліція розпочала перевірку. Подібні випадки свідчать про те, що культура відповідального ставлення до екзотичних тварин в Україні лише формується, а тварини в цей час страждають.
Київський зоопарк, незважаючи на виклики воєнного часу, залишається однією з ключових установ, що надає притулок тваринам у скруті. За роки повномасштабної війни сюди привезли понад 500 тварин з різних куточків України — переважно з прифронтових і постраждалих регіонів. Щоденний раціон усіх мешканців зоопарку обходиться в понад 50 тисяч гривень, і ця сума зростає разом із кількістю підопічних. Лемур Котик стане ще одним, хто отримає тут шанс на повноцінне, гідне життя.
