У Києві планують відновити роботи над Національним музеєм Революції Гідності, які наразі призупинені. Проєкт, затверджений у 2018 році, не відповідав дозволеній висоті будівель у центрі Києва, що призвело до зупинки робіт на понад 7 років. Нещодавно відбулася робоча нарада за участю керівництва Офісу Президента, Київської міської державної адміністрації та відповідних міністерств, на якій було знайдено ефективне рішення проблеми. За інформацією Національного музею Революції Гідності, основною перешкодою залишалася юридична колізія щодо висоти будівлі. Проєкт, що переміг на міжнародному архітектурному конкурсі, передбачає висоту музею в 26,7 метра, тоді як чинні обмеження в цій зоні становлять лише 14 метрів. “Це створювало правовий тупик, який унеможливлював проєктування. Оскільки будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні наразі заблоковане через слідчі дії та арешт території (за дорученням генерала Буданова розглядаються варіанти вирішення цієї проблеми), спорудження будівлі Музею є пріоритетом”, — зазначили в музеї. На нараді, що відбулася під головуванням керівника Офісу Президента Кирила Буданова, було вирішено, що народні депутати найближчим часом ухвалять законопроєкт №14166, який врегулює питання висотності та розблокує будівництво, а Київська міська державна адміністрація оперативно вирішить супутні архітектурні питання. У музеї підкреслюють, що створення музею — це не лише питання пам’яті про Революцію Гідності та Героїв Небесної Сотні, а й питання національної безпеки й ідентичності, особливо під час повномасштабної війни. “Будівництво Музею – це не питання престижу. Це створення простору пам’яті про подвиг Героїв Небесної Сотні та наш цивілізаційний вибір”, — наголосили в музеї. Нагадаємо, що у 2018 році було оголошено результати міжнародного відкритого архітектурного конкурсу на проєкти Національного меморіалу Героїв Небесної Сотні. Переможцями стали проєкт Ірини Волинець і Марини Процик з Архітектурного бюро “MI-studio” зі Львова. Перша премія в номінації “Музей Революції Гідності” була присуджена проєкту “Штурм пагорба” від архітектурного бюро “Kleihues + Kleihues”, архітектори якого — професор Ян Кляйгус і Йоганнес Кресснер. Ця компанія відома завдяки успішним проєктам, у тому числі музейним, у різних країнах. Раніше Інформатор повідомляв, що Верховна Рада ухвалила законопроєкт про забезпечення добудови Національного музею Голодомору-геноциду за кошти уряду Канади, що стало можливим після робочої поїздки президента до Канади у вересні 2023 року. Тоді уряд Канади заявив про готовність виділити 15 мільйонів канадських доларів на добудову музею, але за умови контролю за його діяльністю. Також повідомлялося, що суд у Києві заборонив будівництво на землях з охоронним статусом біля музею народної архітектури та побуту у Пирогові, що завершило тривалу суперечку між забудовником-олігархом Івановим та міськими активістами, які протестували проти зведення 12 висотних будинків, що могли б знівелювати цінність найбільшого музею просто неба в Європі.
