Київська міська адміністрація оголосила про плани встановлення фонтану на місці знесеного пам’ятника Леніну, що розташований на розі бульвару Тараса Шевченка та Хрещатика. Це рішення викликало значний суспільний резонанс та критику з боку Олександра Алфьорова, голови Українського інституту національної пам’яті (УІНП). Він охарактеризував проект як “небезпечний” і закликав до більш серйозної меморіалізації важливих місць столиці. Проект фінансує фармацевтична компанія “Фармак”. Алфьоров висловив свою думку у публікації на Facebook, де детально пояснив, чому фонтан у центрі столиці є невдалим рішенням. Він підкреслив, що Київ – це не лише тисячолітнє місто, а й столиця незалежної держави, яка веде війну з агресором. Тому питання меморіалізації публічних просторів набуває особливого значення та відповідальності. Алфьоров порівняв ідею фонтану з перейменуванням вулиці Леніна на нейтральну “Абрикосову”, зазначивши, що це не змінює суті справи, а лише залишає “сірі зони” в суспільній свідомості. Він вважає, що нейтральність у воєнний час є безвідповідальністю та потуранням окупанту, який прагне бачити “мовчазну та сіру Україну”. Голова УІНП акцентував, що свідомість молодого покоління формується не лише в навчальних закладах, а й через символіку міста. Натомість Алфьоров запропонував своє бачення меморіального ансамблю на бульварі Шевченка. На одному кінці бульвару, де раніше стояв пам’ятник Щорсу, він вважає за доцільне встановити пам’ятник Симону Петлюрі. Інший кінець, поблизу Бессарабки та вулиці Скоропадського, отримав би пам’ятник Гетьману Павлу Скоропадському, а в центрі бульвару вже розташований пам’ятник Михайлу Грушевському. Така тріада могла б символізувати Добу Незалежності України 1917-1920 років. Алфьоров підкреслив, що висловлює лише свою особисту думку, яка є однією з багатьох, що мають бути обговорені під час публічних дискусій та архітектурних конкурсів. Як голова експертної групи з дерусифікації в Києві, він вважає рішення про фонтан таким, що суперечить загальній стратегії меморіалізації столиці. Як киянин у п’ятому поколінні, він вважає його дивним, а як голова УІНП – відверто небезпечним. Народний депутат Макс Бужанський відреагував на ситуацію саркастичним дописом у Telegram, погодившись, що фонтан під час війни виглядає щонайменше дивно. Він визнав концепцію Алфьорова “небезцікавою”, але іронічно запропонував розглянути ще два альтернативні варіанти для цієї знакової локації. Його коментар, попри жартівливий тон, вказує на реальний суспільний запит – публічна дискусія про символічне наповнення центру столиці давно назріла. Бужанський запропонував або скульптурну групу “Петлюра виганяє Скоропадського з Києва”, або парну композицію двох провідників Української революції з девізом – “Як змарнувати все”. Обидва варіанти нардепа є відвертою сатирою на нездатність еліт домовитися про спільну версію національної пам’яті. Що саме з’явиться на Бессарабці, покаже готовність влади до відкритого діалогу з мешканцями, а не лише до закритих угод з меценатами. Пам’ятник Леніну на бульварі Тараса Шевченка був повалений під час Революції гідності 8 грудня 2013 року, що стало початком масштабного “Ленінопаду” по всій Україні. Відтоді порожній постамент із лабрадориту слугував лише майданчиком для тимчасових художніх інсталяцій. Протягом більше ніж 12 років влада так і не дійшла згоди щодо того, що має з’явитися у серці столиці на місці знесеного монумента. Ідею фонтану Кличко вперше висловлював ще у 2022 році, пояснюючи це “негативною енергетикою” локації. Нинішній проект від “Фармаку” раніше детально розглядав Інформатор, який зафіксував хвилю критики з боку художників, журналістів та громадських активістів, які вважають таке рішення нейтральним і провінційним для столичного центру. Завершення реалізації проекту заплановане на 2027 рік.
